ступна з боку лісу, вона стала тепер уразлива з боку рівнини. Колись вона панувала над височиною, тепер височина панувала над нею. Ворог, що встановився б на височині, швидко став би господарем над мостом. Бібліотека й горище були за обложників і були проти фортеці. Бібліотека й горище схожі між собою в тому, що й книжки й солома — легко горять. Для обложника, що використовує пожежу, чи спалити Гомера, чи в'язку сіна, все одно, аби тільки воно горіло. Французи довели це німцям, спаливши Гейдельберзьку бібліотеку, а німці довели це французам, спаливши Страсбурзьку бібліотеку. Отже той міст, прилучений до Турги, був стратегічна помилка; але в XVII віці, за часів Кольбера й Лувуа, принци Ґовени так само, як і принци Рогани або принци Ла Тремуйлі, не вважали вже за можливе, щоб їм довелося бути обложенцями. Проте, будівничі мосту вжили деяких захисних заходів. По-перше вони передбачали пожежу; під трьома вікнами, що виходили до струмка, почепили впоперек на залізних гаках, що їх можна було бачити ще пів століття тому, міцну рятувальну драбину, що була завдовжки, як висота двох перших поверхів, висота, що перебільшувала висоту звичайних трьох поверхів; по-друге, вони передбачали напад; одділили міст от вежі важкими й низькими залізними дверима; ті двері були напівкружні; вони замикалися великим ключем, що лежав у схованці, відомій самому лише господареві; бувши зачинені, ці двері могли не боятися тарана і навіть гарматних ядер.
Треба було пройти мостом, щоб дійти до цих дверей, і пройти цими дверима, щоб дістатися до вежі. Не було иншого входу.
Другий поверх мостового замку, піднятого на стовпах, відповідав другому поверхові вежі; на цій висоті, для більшої безпечности, було зроблено залізні двері.
264
