Революція, — то чинність Невідомого. Називайте її доброю чинністю, або лихою чинністю, в залежності від того, чого ви прагнете, майбутнього чи минулого, але лишіть її тому, хто її вчинив. Здається, ніби вона спільний твір разом і великих подій і великих людей, але в дійсності вона наслідок подій. Події витрачають, люди платять. Події диктують, люди підписують. 14 липня підписав Каміл Демулен, 10 серпня підписав Дантон, 2 вересня підписав Марат, 21 вересня підписав Ґреґуар, 21 січня підписав Робесп'єр; але Демулен, Дантон, Марат, Ґреґуар і Робесп'єр — лише секретарі. Редактор же цих великих сторінок велетенський і зловісний має ім'я — бог, і має маску — Доля. Робесп'єр вірив у бога. Звичайно!
Революція, то одна форма постійного явища, що душить нас з усіх боків і ми звемо його Конечністю.
Перед тою таємничою мішаниною з добродійности і страждання повстає історічне — Чому?
Тому. Так відповідає той, хто нічого не знає, а також і той, хто знає все. В присутності тих кліматеричних катастроф, що спустошують і відживлюють цивілізацію, не зважаєшся міркувати про подробиці. Ганьбити чи хвалити людей за результати, то сливе те саме, що хвалити, чи ганьбити числа за суму. Що має відбуватися, те відбувається, що має віяти, те віє. Передвічна ясність не страждає від тих бурхливих вітрів. Правда й справедливість залишаються по-над революціями, як зоряне небо по-над бурями.
Такий був той безмежний Конвент; міцний табор людського роду, що на нього нападалася уся темнота відразу, нічний вогонь ідейного війська в облозі, величезна сторожа духу на схилі безодні. В історії нема нічого подібного до цього гурту, що був одразу й сенат і
189
