рабство. Він оголосив громадську єдність. Він декретував безплатну науку. Він організував народню освіту в нормальній школі в Парижі, в школі центральній по головних містах і в початковій школі по громадах. Він утворив сховища й музеї. Він декретував єдність законів, єдність ваги й міри, і єдність рахунку десятковою системою. Він заснував французькі фінанси й замісць довгого монархічного банкротства утворив громадський кредит. Він дав зносинам телеграф; старості безплатні притулки; слабості поліпшені шпиталі; навчанню політехнічну школу; науці бюро довготи; людському розумові інститут. Він був одночасно й національний й космополітичний. З одинадцяти тисяч двохсот десяти декретів, що вийшло з Конвенту, третина мала політичну мету, а дві третини людську мету. Він оголосив загальну моральність за підвалину суспільства, а загальну совість за підвалину закону. І все теє робив, нищив рабство, визнавав братство, захищав людяність, очищав людську совість, обернув закон про працю в право і зробив його з тяжкого доброчинним, зміцнив національне багацтво, освічував дитинство й опікувався ним, розпросторював літературу й науку, засвітив світло на всіх верхах, допомагав у всякій біді, проголосив усі засади, все теє Конвент робив, маючи в середині в собі тую гідру, — Вандею, а на плечах у себе зграю тигрів, — королів.
Величезне місце. Там були всі людські, нелюдські й надлюдські типи. Епічний збір антогонізмів. Ґільйотен уникає Давида, Базір ображає Шабо, Ґаде глузує з Сен-Жюста, Верньйо гордує Дантоном, Луве нападається на Робесп'єра, Бюзо виказує на Еґаліте, Шамбон ганьбить Паша, всі гидують Маратом. А скільки ще імен треба було б спом'янути! Армонвіль, прозваний Червоною Шапкою, бо він завжди бував на засіданні у фригійській шапці, Робесп'єрів друг, що хотів після Лю-
185
