чиш потвору, не бачиш чуда. Така думка була спочатку про Конвент. До нього придивлялися короткозорі, він був створений, щоб на нього споглядали орли.
Тепер він у перспективі, і вимальовується на глибокому небі, в ясній і трагічній долині, безмірним профілем французької революції.
14 липня звільнило.
10 серпня вразило, немов блискавка.
21 вересня заснувало.
21 вересня, рівнодення, рівновага. Терези. Під тим знаком Рівности й Справедливости, як завважив Ром, було проголошено республіку. Сузір'я зробило об'яву.
Конвент був перше народове втілення. Дякуючи Конвентові, розгорнулася нова велика сторінка і почалася теперішня майбутність.
Кожній ідеї треба видимого одягу, кожному принципові треба оселі; церква, — то бог у чотирьох стінах, кожній догмі треба храму. Коли з'явився Конвент, перш за все треба було зважити проблему, де йому міститися.
Срочатку взяли Манеж, потім Тюільрі. Поставили там раму, декорацію, малювання Давидової роботи, симетричні лавки, чотирикутну трибуну, рівнобіжні пілястри, підставці, подібні до плах, довгі простолінейні бруси, простокутні комірки, де тиснувся люд і що звалися публічними трибунами, римський театровий намет, грецькі завіси, а серед тих простих кутів і серед тих простих ліній умістили Конвент; серед тої геометрії вмістили бурю. На трибуні червону шапку намалювали сірим. Роялісти спочатку сміялися з тої сірої червоної шапки, з тої неправдивої залі, з тих картонових монументів, з того пап'ємашевого храму, з того пантеону з болота й харкотіння. Як швидко те все мусіло зникнути. Колонни було зроблено з клепок, склепіння
166
