голоді, що примусив носія Блена повісити на лихтарі біля міської думи пекаря Франсуа Дені з торгу Палю, і в суді, що повісив носія Блена за те, що він повісив пекаря Дені. Небезпека в паперових грошах, що знецінюються. На вулиці Тампль асигнація в сто франків упала на землю, а якийсь перехожий, людина проста, сказав: — Вона не варта того, щоб її підіймати. Ажіотери й хлібні скуповники, ось де небезпека. Поставити чорного прапора на міській Думі, ото то вже поступ! Ви арештовуєте барона Тренка, але цього не досить. От скрутіть шию цьому старому тюремному інтриганові! Ви думаєте, що вже дали раду зо всією справою, бо голова Конвенту кладе горожанській вінець на голову Лябертешеві, що одержав сорок один шабельний удар при Жемапі та що його хвалебником зробився Шеньє? Комедії й блазнювання. Ага! Ви не дивитеся на Париж! Ага! ви шукаєте небезпеки далеко, коли вона близько! До чого вам ваша поліція, Робесп'єре? Ви ж маєте шпигів, Пейана в Комуні, Кофіналя в революційному трибуналі, Давида в Комітеті загальної безпечности, Кутона в Комітеті громадського рятунку. Бачите, я добре все знаю. Гаразд, знайте ж от що: небезпека у вас над головою, небезпека у вас під ногами; всюди — змова, змова, змова; перехожі на вулицях читають один одному газети й подають знак головою; шість тисяч душ, без горожанських карток, емігранти, що повернулися, джигуни й паничики ховаються в льохах і на горищах та в дерев'яних галереях Пале-Роялю; коло пекарів стоять хвости; жіночки на хатніх порогах, складаючи руки, — говорять: — Коли то вже буде спокій? Дарма, що ви зачиняєтеся в залі виконавчої ради, щоби бути самім, знають усе, що ви там говорите; ось вам доказ, Робесп'єре, от що ви сказали вчора ввечері до Сен-Жюста: «Барбару починає відпасати черево, це йому заважатиме при втіканні». Так, небезпека всюди, а
146
