печінку. З того всього, що я вам прочитав, ось що видко: Вандея, що досі була поділена між скількома проводарями, тепер збирається до купи. Відтепер вона буде мати єдиного керівника…
— Головного розбійника, — буркнув Дантон.
— Того чоловіка, — сказав далі Робесп'єр, — що вийшов на берег біля Понторсону 2 червня. Ви бачили, що він там. Візьміть до уваги, що того самого дня, як він прибув, 2 червня, зрадницька Кальвадоська округа заарештувала в Бає повноважних представників Прієра де ля Кот-д'Ора і Рома.
— І відіслала їх до Канського замку, — сказав Дантон.
Робесп'єр провадив далі:
— Я далі переказую зміст депеши. Лісова війна організується на широку скалю. В той же час готується англійський десант, вандейці і англійці, це Бретань з Британією. Фіністерська мужва говорить тою самою мовою, що й корнуельські неотеси. Я ж вам показав перехопленого листа від Пюїзей, де він каже, що «двадцять тисяч червоних каптанів, розданих повстанцям, підбурять сто тисяч». Як селяни всі повстануть, то зроблять англійський десант. План такий. Слідкуйте на карті.
Робесп'єр поклав пальця на карту і казав далі:
— Англійці можуть вибірати місце, де висісти, від Канкало до Пемполю. Креґ волів би Сен-Бріецьку затоку, Корнуаліс — затоку Сен-Каст. Це подробиця. Лівого берега Луари глядить вандейська бунтарська армія, а що до двадцяти восьми льє, відкритих між Ансені й Понторсоном, то там обіцяли допомогти сорок норманських парафій. Десант зроблять у трьох місцях, «у Плерен, у Іфініяк, і в Пленеф; з Плерен підуть по Сен-Брієку, а з Пленеф до Ломбалю, другого дня дійдуть до Дінану, де є дев'ятьсот полонених англійців, і захоплять одночасно Сен-Жуан і Сен-Меан, там залишать кінноту; третього дня дві колони попростують,
140
