вищими цінами; асигнації були за підойму, найвищі ціни за точку спирання. Цей емпіризм урятував Францію. Ворог, так само кобленцький, як і лондонський, спекулював асигнаціями. Дівчата ходили сюди й туди, продаючи лавандову воду, підвязки й коси та спекулюючи; були ажіотажники з Перону на вулиці Вівієн, у заболочених черевиках, з масним волоссям, у шапках з лисячого хвоста, й ажіотажники з вулиці Валуа у наваксованих черевиках, з зубочистками в роті, у волохатих шапках на голові, дівчата говорили до них «ти». Люд полював на них, як на злодіїв, що їх роялісти називали «активними громадянами». Врешті, дуже мало злодійства. Жорстокі злидні, стоїчна чесність. Босяки й голодні злидарі проходили, поважно спустивши очі, біля вікон золотарів у Пале-Еґаліте. Підчас трусу, що зробила антуанська секція в Бомарше, якась жінка зірвала квітку в саду; люди її споличкували. Дрова коштували чотириста франків сріблом за сажень; можна було бачили на вулиці, як люди пиляють ліжка на дрова; взимі фонтани позамерзали; вода коштувала двадцять су за двоє відер; всі поробилися водоносами. Луїдор коштував три тисячі дев'ятсот п'ятдесят франків. Проїхатися фіякром коштувало шістьсот франків. Проїздивши цілий день фіякром, так розмовляли з візником: — Скільки я вам винен? — Шість тисяч франків. Перекупки за день продавали зеленини на двадцять тисяч франків. Жебрак говорив: — Змилосердьтеся, допоможіть мені! Мені бракує двісті тридцять ліврів, щоб заплатити за черевики. На кінцях мостів стояли велетні, що зробив і помалював Давид, Мерс'є глузував з них: — Величезні дерев'яні полішинелі, — взивав він їх. Ті велетні являли повалену Федерацію й Коаліцію. Жадного знесилення не було в тому народі. Похмура радість, що з тронами скінчили. Охочі сходилися зо всіх боків, пропонуючи свої груди. Кожна вулиця давала батальйона. Округові прапори носили сюди й туди, кожен зі своїм девізом. На прапорі з капуцинської округи було випи-
123
