це може вам піти тільки на користь; покуштуйте її, бравий сержанте.
Таде наблизився, ввічливо вклонився, попрохав вибачення, що п'є з лівої руки, і одним духом спустошив чарку, випивши за здоров'я всього товариства. Він оживився.
— Ви спинилися, капітане, на тім, як я…
Отже, це справді я запропонував сховатися під ліяни, щоб християн не перебили камінням. Наш офіцер, що не вмів плавати й боявся втонути, дуже протестував проти цього, але воно зрозуміло. Аж доки він не побачив, що великий камінь, упавши на ліяни, проте все-таки не проломив їх. Краще вже тоді так умерти, сказав він, як фараон в Єгипті, ніж, як святий Етьєн. Ми не святі, і фараон бував у поході, як ми. Мій офіцере, отже, вийшло, що вчена людина пристала на мою пораду, хоч і з умовою, що це перший спробую я. Я даю йому згоду. Спускаюся до річки, стрибаю під зелене шатро, хапаючись руками за галуззя, що наді мною, і, подумайте, мій капітане, почуваю, що мене хтось тягне за ногу; пручаюся, кричу пробі й дістаю кілька ударів шаблюкою; і от усі драгуни, сміливі, як чорти, кидаються хто як під ліяни.
Тимчасом негри Морн-Ружа, що сховалися там непомітно для инших, мабуть, збиралися вдарити нам у спину за хвилину. Тоді б уже
