Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/7

Цю сторінку схвалено
I

Коли дійшла черга розповідати щось цікаве до капітана Леопольда д'Оверне, він запитливо глянув на всіх присутніх і нерішуче заявив, що, здається, нічого йому розповісти такого, що б заслуговувало в його житті на увагу гостей.

— Але, капітане, — заперечив йому ляйтенант Генрі, — про вас чути, що ви багато світу бачили на свойому віку? Хіба ви не побували на Антільських, в Африці, в Італії та в Еспанії?.. Гай-гай, капітане, а, наприклад, звідки пес ваш із перебитою ногою?

Д'Оверне несподівано здригнувся й випустив з рук сигару, різко повертаючись до входу в паланку в ту мить, як величезний пес підтюпцем саме вбіг шкандибаючи в середину й кинувся лащитись до нього…

Цей пес наступив на капітанову сигару, але капітан не звернув на це ніякої уваги.

Пес полизав йому ноги, кілька разів на знак привіту вдарив його хвостом, потім

15