Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/47

Ця сторінка вичитана

поставитись инакше. Той негр, що спричинився до цієї сцени, перетерпів биття палицями, а його оборонця замкнули в тюремну камеру форту Галіфе як обвинуваченого в тім, що він підняв руку на білого. З боку невільника це проти хазяїна вважалося за дуже серйозний злочин.


XI

Ви добре собі, мабуть, уявляєте, панове, як сильно всі ці випадки й обставини збудили мою цікавість. Я почав розпитувати про ув’язненого. Мені часто про нього розповідали дуже оригінальні речі. Наприклад, що він користався з надзвичайного поважання серед усіх своїх товаришів. Невільник, як і вони, він все-таки вмів одним своїм жестом викликати в них повне слухнянство. Він не родився в неволі; батька й матери його ніхто не знав; ходили чутки, що лише кілька років тому якийсь негрський корабель зоставив його в Сан-Домінґо. Ця подробиця ще цікавішою робила його здібність тримати в покорі собі всіх товаришів, не виключаючи звідси й чорних креолів, що в инших усіх випадках, як ви, панове, знаєте, здебільшого ставилися з презирством до негра Конґо — назва хибна й надто загальна, що нею в колонії зазначали всіх негрів, вивезених з Африки.