Ми обоє з ним із хвилину мовчали, дивлячись один на одного. Я вивчав його обличчя; він стежив за мною. У цей момент увійшов Ріго. Він виглядав схвильованим і говорив щось на вухо генералісимусові.
— Хай поскликають усіх начальників моєї армії, — сказав спокійно Біасу.
—За чверть години всі начальники в своїх різноманітних своєрідних одягах були в зборі перед печерою. Біасу підвівся.
— Слухайте, amigos. Білі збираються нас атакувати тут завтра на світанку. Позиція в нас лиха; треба її покинути. Вирушаймо всі сьогодні до заходу сонця, щоб нам досягти еспанської границі. Макайа, ви будете авангардом із вашими неграми маронами. Подражане, ви зіпсуєте гармати, взяті в артилерії Пралото; вони все одно не придадуться нам на горах, бо не зможуть за нами слідувати. Смільчаки залоги Кура-де-Буке підуть услід за Макайею. Туссен піде зараз же за ними із своїми чорними з Леонгана і з Тру. Якщо гріоти та гріотки хоч трохи зашумлять, я доручу це діло армійському катові. Підполковник Клу роздасть англійську зброю, вивантажену на Камбронському розі, і поведе мулатів стежками Вісти. Полонених передушимо, якщо вони ще є. Кулі будуть жовані, стріли — отруєні. Треба буде вкинути в колодязь, що з нього беруть воду для табору,
