Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/162

Ця сторінка вичитана

величности) поставили велику спинку черепахи, в якій кипіла особливого роду олла подрида (олія), приправлена густо шматками сала, серед якого м'ясо черепашине заміняло баранця, і овечій горох, або гарбанзо. Здоровенна головка карибської капусти плавала на поверхні цього пюшеро (супу). По боках цієї оригінальної супниці стояли на столі дві чаші з кокосової кори, наповнені родзинками, порізаними кавунами, фиґами та іньямом, — це був постр, або десерт. Маїсовий хліб та козячий міх вина доповнювали меню цього бенкету. Біасу витяг з кешені кілька головок часнику й сам натер ними хліб; після цього він, навіть не звелівши прийняти на бік мертве тіло забитого полоненого, сів тут таки за свою страву та почав їсти, запросивши до столу також і Ріго. Апетит у Біасу був жахний.

Ворожбит з ними не снідав. Я зрозумів, що, як усі люди його касти, він ніколи не їсть на людях, щоб тільки видаватись неграм сотворінням надлюдським і таким святим, що він нічого не їсть.

Тимчасом Біасу, жуючи свій сніданок, наказав своєму адьютантові розпочати огляд армії, — і банди почали шикуватись перед входом у печеру в досить доброму порядку. Негри Морн-Ружа пройшли перші: їх було коло чотирьох тисяч, і ті чотири тисячі