Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/157

Ця сторінка вичитана

При цих словах якийсь негр вийшов із лав війська, тричі схилився перед Біасу і заговорив своїм жаргоном, який я вам перекажу французькою мовою для кращого зрозуміння:

— А я, генерале?

— Ну, що ж ти? Що ти хочеш тим сказати? — спитав Біасу.

— А ви для мене нічого не зробите, генерале? — промовив цей.

— От ви прихильно ставитесь до цього собаки білого, що вбиває, аби тільки бути визнаним за нашого. А, може, ви нагородите й мене, що я добрий негр?

Цей несподіваний зворот у промові трохи утруднив відповідь для Біасу; він нахилився до Ріго, і начальник залог із Каєсу сказав йому французькою мовою:

— Його не можна вдовольнити; постарайтесь обійти якось це питання.

— Дати тобі нагороду? — спитав тоді Біасу в „доброго негра“, — що ж, я згоден. Якого ж ти рангу просиш?

— Я б хотів бути офіціялом.

— Офіцером? — поправив генералісимус, — ну, що ж?! які твої заслуги?

— Я, — сказав чорний з гордістю, — підпалив житло Лягосета в перших числах серпня. Зарізав добродія Клемапа, плантатора, і носив голову його цукровара на кінці свого