Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/107

Ця сторінка вичитана

Мідяна лямпа з п'ятьма світильниками, підвішена до стелі, кидала тремтяче світло на вогке склепіння цієї печери, неприступної для денного світла. Між двома шеренгами мулатів сердюків я побачив чорну людину, що сиділа на довжелезному стовбурі червоного дерева, напівпокритого килимом із пір'я папуги. Ця людина належала до племени „Сакатра“, що відрізняються від негрів тільки відтінком шкіри, часто зовсім непомітним. Його вбрання мало чудернацький вигляд. Чудовий пояс плетеного шовку, що на ньому теліпався хрест святого Людовика, підтримував нарівні з пупом штани синього кольору; жакет з білого каніфасу, надто короткий навіть для того, щоб спуститись до пояса, доповняв його одяг.

Він носив сірі чоботи, круглий капелюш з червоною кокардою та двоє еполетів, при чому один був золотий з двома срібними зірочками генерал-майора, а другий — жовтий, із шерсти. Дві мідяні зірки — мабуть, колишні коліщатка із шпор — були нашиті на шерстяному еполеті, очевидно, щоб цей еполет дорівнював у красі першому. Ці еполети не містились на своєму звичайному місці, але ж теліпались по обидва боки на грудях ватага. Шабля та пістоль, розкішно різьблені, з золотом, лежали коло нього на пір'яному килимі.