Таблиця 3
Повіт намісництва | Результат розгляду наданих доказів | |
---|---|---|
Визнано для внесення у дворянську книгу (чол.) | Відмовлено за відсутністю належних доказів (чол.) | |
Стародубський повіт | 340 | 225 |
Погарський повіт | 202 | 370 |
Мглинський повіт | 385 | 209 |
Глухівський повіт | 146 | 213 |
Кролевецький повіт | 145 | 287 |
Загалом | 1218 | 1304 |
Наведені статистичні дані засвідчили тенденцію про незначне переважання кількості справ, за якими відмовлено у наданні дворянського титулу – «за недостатністю доказів для внесення в родовідну книгу». Разом з тим, вони дають підстави твердити про ретельність розгляду та відбору документації.
Усунення Кречетнікова у 1795 р. і початок правління імператора Павла I (1796–1901) активізували дії української старшини на задоволення їхніх соціально-економічних вимог.
20 січня 1797 р. вийшов указ про укладення нового імперського родословника, який всі дворянські роди в черговий раз зобов’язав подати необхідні документи на підтвердження «шляхетності». Цей указ великою мірою посилив контроль саме над наданням рангів. Як нові кандидати у дворянство,
- ↑ Там само. – Арк. 292.