Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/128

Стосовно предводителів, професор права другої половини ХІХ ст. О. Градовський наголосив: цей інститут станової і адміністративної влади дозволив привілейованому класу зберігати панівне становище в імперії протягом наступних десятиліть^[1].

Загалом же, поступове розширення повноважень дворян пов’язане з такими причинами, як: прагнення уряду скористатися освітнім потенціалом кращих представників їхнього стану, вплив економічних міркувань (зважаючи на реальні можливості цієї категорії населення), дефіцит управлінських кадрів^[2].

Останній період правління Катерини II (1785–1796 рр.), у сфері розвитку інституту предводителів, позначився відсутністю нових важливих нормативно-законодавчих актів. Така обставина пояснюється наявністю ряду невідкладних зовнішньополітичних проблем і делегуванням повноважень у цій сфері Сенату та адміністрації на місцях. Окрім того додалися наполегливі намагання губернаторів зберегти всевладдя в регіонах і його втручання у профільні кадрові питання^[3]. Малочисленні узаконення того часу стосувалися, насамперед, дозволу сумісництва «звання губернського предводителя» з іншими адміністративними посадами, окрім губернаторської та генерал-губернаторської (1786 р.)^[4]; «заборони правителям губернії входити у дворянські зібрання» (1788 р.) (це положення зміцнило незалежність дворянських корпорацій від

1. Градовский А.Д. Начала русского государственного права. В трех томах. – С.-Петербург: Типография М. Стасюлевича, 1883. – Т. III: Органы местного управления. – С. 127.
2. Корф С.А. Дворянство и его сословное управление за столетие 1762–1855 годов. – СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1906. – С. 179–180.
3. Стосовно зміщення випадків зміщення намісниками предводителів дворянства див: ЦДІАК України, ф. 204, оп. 2, спр. 48, арк. 1.
4. Об определении в Нижние Земские Суды, по два Заседателя от Дворянства и от сельских обывателей, и о принятии Председателю Палаты звания Губернского Предводителя (№ 16331) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XXII (1784–1788). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 535–536.