Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/115

Ця сторінка вичитана

до Комісії з підготовки проекту нового Уложення), адже спочатку термін її функції визначили в два роки, потім продовжили ще на два, а вже з 1771 р. – затвердили як постійну. Зокрема, в 1768 р. закінчилися повноваження дворянських депутатів і процедура їхніх виборів, а водночас і предводителів. Спеціальним указом їх продовжили. При цьому зазначалось: «якщо дворяни погодяться мати предводителя того ж, то [слід] змінити лише його повноваження; надавши йому нові на два роки»[1]. По суті, мова йшла про поновлення терміну дії попереднього указу 1766 р. Натомість, наступний указ з’явився лише 29 квітня 1771 р., зміст якого зводився до посилання на законодавчий акт 1768 р.[2]. Постійного статусу особа повітового предводителя набула 25 вересня 1771 р., коли новий указ безпосередньо вказував на необхідність періодичного проведення відповідних дворічних переобрань без особливих на те розпоряджень[3].

Кардинальне значення цього законодавчого нововведення, на думку С. Корфа, полягало в тому, що «уряд вперше визнав повітові дворянські товариства, як щось ціле, єдине; вони отримали свій постійний орган, який закріпив за ними… назавжди право окремого від урядового, станового управління»[4]. Наступний же указ того ж дня – «Про розпорядження

  1. О возобновлении выборов в Депутаты Комиссии о сочинении проекта нового Уложения через два года (№ 13119) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XVIII (1767–1769). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 673.
  2. О избрании вновь Дворянских Предводителей и городских Голов (№ 13600) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. ХІХ (1770–1774). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 267.
  3. О избирании Дворянских Предводителей и Городских Голов по прошествии двухгодичного срока, без особенного в том указа (№– 13661) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. ХІХ (1770–1774). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 315.
  4. Корф С.А. Дворянство и его сословное управление за столетие 1762–1855 годов. – СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1906. – С. 86.