до білявки, не піду. Pauli. II. 189. Ум. Білявонька, білявочка.
Біля́вша, ші, ж. Насек. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. I. 6.
Біля́к, ка́, м. 1) Белый по масти, одетый в белое. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хіба оцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. Греб. 362. 2) Род грибов. Як загадає боровик… ой тим білякам да на войну йти. Чуб. V. 1183. 3) Беляк-заяц. Шейк. 4) Род черешен. Уман. у. 5) Встречено только в думе «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. I. 219. Значение неясно. Аф. (310) переводит: «козаки, не вступившие еще в товариство, т. е. не посвященные в звание лицаря славного войска запорожского»; Шейк. (65): «козаки, ходившие в белой одежде». Кулиш понимает это слово в смысле простой, рядовой козак. «Лейстровик чи охочий?» — Лейстровий, мосці-пане. — «Біляк, чи отаман?» — З отамання. К. ЦН. 310. 6) Горшок без глазури из белой глины. Вх. Лем. 392.
Біля́нка, ки, ж. 1) Белизна лица (в противоположность веснянка — веснушка). По народному поверью, имеющий веснушки на лице должен весною, увидев ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на́ тобі веснянки, дай мені білянки!» Ном. № 226. Чуб. I. 59. 2) Раст. Agaricus subdulcis Bull. ЗЮЗО. I. 110. 3) Порода белых слив. Вх. Уг. 227.
Бі́ляний, а, е = Білений. Це сирове полотно, а то біляне. НВолын. у.
Біля́р, ра́, м. Белильщик. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.
Біля́стий, а, е. Беловатый, белеющий.
Бі́лячий, а, е. Беличий. Білячий хвостик. О. 1862. VIII. 33.
I. Біль, білі или белі (зват. п. бі́ле и бе́ле), ж. 1) Белые нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой бе́ле моя, тонка бе́ле!» Нп. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. III. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Нп. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 2) Часть дерева, следующая непосредственно за корой. НВолын. у. 3) Белизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і абихто. Ном. № 2317. Полюбите нас чорненькими, а беленькими нас всякий полюбит. 4) Сало. Вх. Лем. 392. Ум. Білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. III. 470.
II. Біль, лю, м. Белая краска, белило. Ой у полі корчма дильом дильована, дильом дольована, більом більована. Нп. (Бердич. д.).
III. Бі́ль, бо́лю, м. Боль, страдание. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Більма́к, ка́, м. Имеющий бельмо на глазу. Шейк.
Більма́ч, ча́, м. = Більмак. Желех.
Більмачо́к, чка́, м. = Батошки. Лв. 101.
Більмо́, ма́, с. Бельмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Більмови́й, а, е. С бельмом. Більмове око. ЕЗ. V. 156.
Більови́й, а́, е́. Из белых ниток. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
Більчо́к, чка́, м. = Білток. Вх. Уг. 227.
Більш, нар. = Більше. Більш копи лиха не буде. Посл. Більш-менш. Более или менее. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять надворі. Св. Л. 202.
Бі́льшати, шаю, єш, гл. 1) Делаться большим, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Дещо. Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають. К. ДС. 27. 2) Подрастать. Діти більшають — більшають і клопоти. Дети подрастают — увеличиваются и хлопоты.
Бі́льше, сравн. ст. от нар. багато. Больше. Більше бог має, як роздав. Ном. № 58. Ум. Більшенько.
Бі́льший, а, е. Сравн. ст. от прил. великий. 1) Больший. Мабуть господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Греб.
