Безосно́вний, а, е. Необоснованный. Галиц.
Безо́стий, а, е. О колосьях: без остей, без усов. Безоста пшениця.
Безося́жний, а, е. Необъятный (от глагола сягати).
Безо́щадний, а, е. Беспощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Безо́щадність, ності, ж. Беспощадность. К. МБ. II. 118.
Безо́щадно, нар. Не щадя живота, нещадно. Замолоду безощадно пив горілку. Харьк.
Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человек, не имеющий одного или нескольких пальцев; беспалый. Аф.
Безпа́льчий, а, е. Беспалый. Аф. 297.
Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имеющий слабую память, беспамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящийся в беспамятстве. Гаркуша висаджує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам щеза. Стор. II. 241.
Безпа́м'яття, тя, с. Беспамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Безпа́м'ятько, ка, м. Человек, имеющий слабую память, забывчивый. Полт.
Безпа́рий, а, е. 1) Не имеющий пары, беспарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Безпа́спортний, а, е. Беспаспортный. Грин. III. 569.
Безпе́ка, ки, ж. 1) Безопасность. 2) Для безпе́ки. Для прочности. Шух. I. 277.
Безперево́дний, а, е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.
Безперемі́нно, нар. Непременно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VII. 43.
Безпере́сталь, нар. = Безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Безпере́ста́нку, безпере́ста́нно, безпере́ста́ну, безпере́ста́нці и безпере́стань, нар. Непрерывно, беспрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. I. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанці. Нп. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Бе́зпереч, нар. 1) Беспрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Беспрекословно. Галиц.
Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.
Безпере́чність, ності, ж. Бесспорность, несомненность. Желех.
Безпере́чно, нар. Бесспорно, несомненно.
Безпе́рий, а, е. Не имеющий перьев, неоперившийся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Безпеча́ти, ча́ю, єш, гл. = Убезпечати.
Безпе́чен, чна, не. Кратк. форма от безпечний. Безпечен про небезпеку бував. К. Байк. 99.
Безпе́чити, чу, чиш, гл. Обеспечивать. гарантировать.
Безпе́чне, безпе́чно, нар. Безопасно. Алкане-паша, трапезонське княжа! безпечно гуляй. АД. I. 212. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали. АД. I. 117. Пішов собі безпечно додому. Рудч. Ск. I. 4.
Безпе́чний, а, е. 1) Безопасный. Безпечна дорога. 2) Верный, несомненный. Як приїдеш звечора — вечеронька безпечная, як приїдеш опівночі — розмовонька сердечная. Чуб. V. 86.
Безпе́чність, ності, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Безпе́чно. См. Безпечне.
Безписьме́нщина, ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Безпи́ття, тя, с. Отсутствие воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. I. 335.
Безпідста́вний, а, е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Безпла́тний, а, е. Бесплатный. Левиц. Пов. 135. Недільна безплатна школа. Конис. (О. 1861. I. 321).
Безплемі́нний, а, е. Безродный, без племени, беспотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. I. 249.
Безподо́бний, а, е = Неподобний.
