Безде́нний, а, е. О посуде: не имеющий дна, бездонный. Безденний горщик; безденна миска. Канев. у.
Бездзві́нний, а, е. 1) Не имеющий колоколов. Андріївська церква в Києві бездзвінна. 2) Без колокольного звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Бездзві́нно, нар. Без звона колоколов. Його поховано бездзвінно.
Бездиха́нний, а, е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
I. Безді́лля, ля, с. 1) Безделие, праздность. 2) Лентяй, лентяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо… да яке ти безділля! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкие пустячные вещи, пустяки, безделица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. III. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
II. Безді́лля, ля, с. Бездолье, несчастье (от слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвір'ю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
I. Безді́льний, а, е. Ленивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
II. Безді́льний, а, е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. V. 1016.
Безді́льник, ка, м. Лентяй; бездеятельный. Желех.
Безді́льність, ності, ж. Бездеятельность. Желех.
Безді́тний, а, е. Бездетный. Ном. № 1620. Тітка була бездітна. МВ. (О. 1862. III. 48).
Безді́тник, ка, м. Бездетный человек. Вх. Зн. 2.
Безді́тниця, ці, ж. Бездетная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Безді́тність, ності, ж. Бездетность. Желех.
Безді́яльний, а, е. Бездеятельный. Башт. 159.
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.
Бездога́нність, ності, ж. Безупречность. Желех.
Бездога́нно, нар. Безупречно.
Бездо́лець, льця, м. Несчастный человек. Желех.
Бездо́лля, ля, с. = II. Безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Бездо́льний, а, е = Безді́льний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696. Бездо́льна годи́на. Бедствие, несчастье. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.
Бездо́льник, ка, м. Несчастный, бесталанный человек.
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, бесталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
Бездо́льність, ності, ж. = Безділля 4. Желех.
Бездо́мок, мка, м. Бобыль, бесприютный человек.
Бездо́нний, а, е = Безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Бездорі́жжя, бездоро́жжя, жя, с. Отсутствие дороги, бездорожье, распутица. (Беглецу в степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. АД. I. 335. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя. Черк. у.
Бе́здрик, ка, м. Насек. = Сонечко. Coccinella septempunctata. Вх. Пч. I. 5. См. Бедрик.
Бездро́в'я, в'я, с. Отсутствие, недостаток дров. Змиев. у. В Харьк. у. бездро́вня, с.
Безду́хий, а, е. 1) Не имеющий запаха. 2) Малодушный.
Безду́шний, а, е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Безе́мсний, а, е. Не мстящий, не мстительный.
Безе́цний, а, е. 1) Бесстыжий, бессовестный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите,
