Бату́ньо, ня, м. Ум. от батько.
Бату́ра, ри, ж. Большой кнут, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Нп.
Бату́ринка, ки, ж. Род верхней женской одежды (по батуринскому образцу). О. 1862. VIII. 33. Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп. О. 1862. VIII. 34.
Батурме́н, на, м. = Батура. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Бату́сьо, ся, м. Ум. от батько.
Батю́га, ги, ж. = Батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Ба́тюшечка, ки, м. Ум. от батюшка.
Ба́тюшка, ки, м. Священник, батюшка. Ум. Батюшечка.
Ба́тющин, на, не. Священничий, батюшкин. Батющин двір. Левиц. I. 446.
Ба́тя, ті, м. Ум. и ласк. от батько. Батя, батюшка.
Ба́тьків, кова, ве. Отцовский, отчий. Батьковії роскошеньки поминулися. Мет. 139. Ба́тьків син. Порядочный сын порядочного отца, любимчик отца.
Ба́тьківський, а, е = Батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. Ба́тьківські. Ноги. Говорит в насмешку: приїхав ба́тьківськими (кіньми), т. е. теми, которые получил от отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хіба батьківськими? сміється дядько. Грин. I. 115.
Ба́тьківщина, ни, ж. 1) Наследство от отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Нам не из-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наследие от предков. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Ба́тько, ка, м. 1) Отец. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. Батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. II. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім'ї. МВ. II. 105. Голова́тий ба́тько. Отец на свадьбе. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. Вечерни́шний батько. Хозяин хаты, в которой бывают вечерниці. Грин. I. 285. Брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. По ба́тькові. По отчеству. Уман. у. В ба́тька ла́яти. Бранить, задевая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. как почтительное приветствие пожилому человеку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. Батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Батькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Бранить, задевать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцом. Мил. 210. Быть посаженным отцом. 3) Быть начальником; действовать в качестве отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати… ЗОЮР. I. 320.
Баус, са, м. = Ус. Вх. Лем. 390.
Бауса́тий, а, е = Усатий. Вх. Лем. 390.
Бах! меж. Звукоподражание падению, выстрелу. Летів птах, на воду бах. Ном., стр. 292, № 63.
Ба́хати, хаю, єш, гл. = Бабахати.
Бахма́т, та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Бахма́тий, а, е. Мешковатый, отдувающийся (об одежде). Уман. у.
Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся в копях Бахмутского уезда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і солі кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Ба́хнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Ба́хта, ти, ж. = Башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Бахтарма́, ми́, ж. Изнанка кожи.
Бахта́ти, таю, єш, гл. Буйно расти. Подольск. г.
Ба́хур, ра м. 1) Волокита, ловелас, развратник. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрюк. Шух. I. 32. 3) Мальчуган, ребенок. Желех.
Ба́хурка, ки, ж. Развратница.
Бахурня́, ні, ж. соб. Дети, детвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
