Бариші́вне́, но́го, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Бариші́вник, ка, м. Посредник при покупке, фактор, маклер. Шух. I. 85. Фр. Пр. 23.
Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.
Бари́шництво, ва, с. Барышничество, торгашество.
Бари́шницький, а, е. Принадлежащий, свойственный барышнику, барышнический.
Баришо́к, шку́, м. Ум. от бариш.
Баришува́ння, ня, с. Торгашество, барышничанье.
Баришува́ти, шу́ю, єш, гл. Торговать, барышничать. Він баришував: купував скот, випасував, продає. Грин. II. 257.
Барі́вка, ки, ж. = Барилка. Вх. Зн. 2.
Барі́ння, ня, с. Замедление, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодні помолотити. Полтав.
Ба́рка, ки, ж. Плоскодонное речное судно для грузов: барка. За ним Азилас плив на барці. Котл. Ен. VI. 17.
Барка́н, на́, м. Досчатый забор, то же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядом тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. Барка́нчик. Ув. Баркани́ще.
Барка́с, су, м. Баркас, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883). 298. Ум. Барка́сик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Ба́рки, ків, м. мн. 1) Плечи. 2) Взя́ти за ба́рки. Взять за грудь (во время драки).
Барки́цнути, ну, неш, гл. = Беркицьнути.
Барлі́г, логу́, м. 1) Логовище, логово (медвежье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. I. 181. 2) Логово свиное, также подстилка в свином хлеву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.
Барлій, лія, м. Раст. = Барлян = Бі́ждерев. Вх. Пч. I. 8.
Барложи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Валяться в грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Ба́рма, ми, ж. 1) Мундир, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва. 2) Накипь, пенка при варке меду, варенья и пр. Киев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина с примесью железной руды. Ум. Барми́ця, барми́чка. Черк. у.
Бармува́ти, му́ю, єш, гл. Собирать накипь, пенку. Канев. у. См. Барма.
Бармува́тися, му́юся, єшся, гл. — під кого. Подделываться под кого, подражать кому. Наші пластуни одягаються в черкеську одежу і, під їх бармуючись, запускають бороди хто хоче. О. 1862. II. 65. Пластун в плавні держить похід тії звірини, під котру бармується. О. 1862. II. 63.
Барна́, ни́, м. Темносерый вол. Фр. Пр. 23. Темнокраснобурый вол. Вх. Лем. 390.
Барна́вий, а, е. Бурый. Куропатва барнава. Вх. Лем. 390.
Барна́к, ка́, м. Загнутый конец гирлиги, ее деревянный крюк. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Барна́стий, а, е = Барнястий. Желех.
Барник, ка, м. Род птицы. Вх. Лем. 390.
Барно́ха, хи, ж. Корова темносерой масти. Желех.
Барну́ля, лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Барня́вий, а, е = Барнавий. Вх. Лем. 390.
Барня́стий, а, е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Ба́рок, рку, м. Поперечная палка для привязывания постромок к запряжке; валек.
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця, имеющая форму топора. Части ее: обу́х и плас с ві́стрям. Шух. I. 289.
Бару́ля, лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Барха́н, ну, м. Бумазея.
