Е, меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. I. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Евро́па, пи, ж. Европа.
Европе́єць, пе́йця, м. Европеец.
Европе́йський, а, е. Европейский.
Еге́, нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, якби то так. Ном. № 5372. 2) Ведь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Ведь так? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц., Кож. 49. 3) Да, как бы не так. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду». — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Выражает тщетность ожидания чего-либо или удивление по поводу обнаружившегося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.
Еге́кати, каю, єш, гл. Говорить еге. Мир. ХРВ. 181.
Едек, ку, м. Длинная бечева, которой, при безветрии, тянут лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.
Ей, меж. 1) Выражение неудовольствия и угрозы. «Ей, Хведьку, вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эх, нет. Ей, де там! Желех. Отепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. I. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Екза́мен, ну, м. Экзамен. Левиц. Пов. 265.
Екзаменува́ти, ну́ю, єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень. К. ХП. 25.
Еконо́м, ма, м. = Оконом. Посіпака економ… нарід катував. Гн. II. 174.
Економи́чний, а, е. 1) Экономический. Великий економічний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = Окономичний.
Еконо́мія, мії, ж. 1) Экономия. 2) = Окономія. Грин. II. 257. Одвозив з економії у город до панів індики, качки і усяку всячину. О. 1862. I. 41. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію. Грин. II. 122.
Еле́гія, гії, ж. Элегия. Якби ви знали, паничі, де люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. II. 152.
Еле́ктрика, ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, що там є електрика, і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Еле́ктрія, рії, ж. = Електрика. Переясл. у.
Ембле́ма, ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. ХП. 33.
Емблемува́ти, му́ю, єш, гл. Изображать в виде эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію… К. ХП. 33.
Епітафія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епітафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Ерле́ць, ця, м. Клеймо на ухе скотины: вырезка в ухе в виде прямого угла. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Черк. у. То же в виде острого угла. Мнж. 182.
