Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.
Добіля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. добіли́тися, лю́ся, лишся, гл. Добеливаться, добелиться. Добіляються полотна розстелені по землі. МВ. II. 134.
Добі́р, бо́ру, м. Отбор; подбор.
Добі́рний, а, е. Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Киев. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55.
Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Доближа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. добли́зитися, жуся, зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.
Доборо́тися, рю́ся, решся, гл. Окончить бороться, — борьбу.
Добра́ння, ня, с. Выбор. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
До́бре, нар. Хорошо; порядком. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрещі риба табунами ходить, то на рої добре буде. Чуб. III. 4. Бийте його добре киями, щоб знав, по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. До́бре ка́же. Дельно говорит; красно говорит. Каменец. у. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполне хорошо. Ум. До́бренько, до́бречко.
Добре́зний, добре́нний, а, е. Очень добрый, хороший, очень вкусный и пр. См. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Добрести́, бреду́, де́ш, гл. Перейти через воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.
Добреха́тися, брешу́ся, шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Ном. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха. Мет. 16.
До́бречко, нар. Ум. от добре.
Добри́вечір, добри́день, добридосвіток. См. Добрий 9, 10 и 11.
До́брий, а, е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добреє. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающийся добротой (о человеке). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хороший. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Нп. 4) Хороший, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Лк. III. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благоприятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Нп. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочных размеров, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́вечір! (приветствие). Добрый вечер! Ой прийшов він під віконце, добривечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́день! (привет). Доброго дня! Доброго утра! Добридень же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́день. Здороваться, желать доброго утра. Шапку зняти, на добридень дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добридо́світок! Доброго утра! Приветствие, употребляемое только ранним утром, на рассвете. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Коралловые мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. I. 6. 14) Добра́ніч, на добра́ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добраніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добраніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка.) 15) До́брий ро́зум. Здравый смысл. Да хоч ходжу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. III.
