військо своє докупи у громаду скликають. Макс. Вершечки докупи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися докупи. От раз, докупоньки зібравшись,… вони згадали… 18а) Доладу́. Кстати. Доладу, як ложечка по меду. 18б) До любо́ві: а) = До сподоби. Весілля одгуляли тихо, да до любові. Г. Барв. 96. б) С любовью. Кріпко до любові поцілувались. Г. Барв. 80. 19) До мі́ри: а) по мерке. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у.; б) умеренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у. 20) Домі́ста. В одно место. 21) До ноги́. Дочиста, совершенно. 22) Дони́зу. Вниз. Одно долонями догори, а друге донизу. Чуб. III. 103. 23) До па́ри. Под пару; под стать. МВ. I. 7. 24) До послі́дку. Окончательно, до конца. 25) До при́кладу. Кстати. Не доладу, не до прикладу. Ном. № 13066. Не до прикладу хавчить. Гліб. 36. 26) До пуття́. Как следует. 27) До ре́шти. Окончательно, совсем, совершенно. Сховайте, бо вони до решти поламають. 28) До сподо́би. По вкусу, по сердцу. 29) До цури́. До тла, до основания, до последнего кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабирали до цури. 30) До ця́ти. До малейшей подробности. 31) До ча́су. На время. Багатство до часу, а бідність довіку. Ном. № 1450. 32) До чми́ги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. 33) Доще́нту. До основания. Недостающие здесь выражения подобного образования см. на коренное слово.
До, сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. До б = То б. Якби я не манила, до б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.
Доба́, би́, ж. 1) Сутки. Угор. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. Чуб. I. 201. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Дума. Ув обідню добу там і опинивсь. Стор. В таку добу під горою щось біле блукає. Шевч. 26. 3) Возраст. Два молодці так вашої доби. Змиев. у. См. Діб.
Доба́вити. См. Добавляти.
До́ба́вка, ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смачний. Ном. № 10589.
Добавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. доба́вити, влю, виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Добажа́тися, жа́юся, єшся, гл. Желать до тех пор, пока…
Добазарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Окончить торговать на базаре.
Добазарюва́тися, рю́юся, єшся, гл. Доторговаться на базаре до чего.
Добала́кати, каю, єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Добасува́тися, су́юся, єшся, гл. Добеситься, доиграться.
Добача́ти, ча́ю, єш, сов. в. доба́чити, чу, чиш, гл. Видеть, увидеть, замечать, заметить, примечать, приметить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. Млр. л. сб. 77. А Катря стоїть коло стіни… бачу — зомліває. Добачає те й мати. МВ. II. 148. Недобача́ти. Дурно видеть; не замечать. І ноги не держать, і недочуваю, і недобачаю. Стор. I. 135. А зо мною зустрінуться, мов недобачають. Шевч. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, недобачаєш. МВ. II. 81.
Добенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Допировать.
Добенькетува́тися, ту́юся, єшся, гл. Допироваться.
Доберіга́ти, га́ю, єш, сов. в. доберегти́, режу́, же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотреть. Тепер уже доберігайте одно 'дного. Г. Барв. 515.
Добива́ння, ня, с. Добивание.
Добива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доби́ти, б'ю́, б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. 2) Домолачивать, домолотить хлеб. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.