Що́ було в його поля, худоби, що́ всякого добра! МВ. I. 35. 2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору… Котл. Ен.
Багатире́вий, а, е. Полн. фор. = Багатирів.
Багатирів, рева, ве. Принадлежащий богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Ев. Л. XVI. 21. Багатире́ва. Жена богача. Умер багатир… Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.
Багати́рка, ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирка: в будень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Багати́рство, ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. I. 158 б.
Багати́рський, а, е. 1) = Багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырский. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Багати́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Обогащаться. К. ХП. 46. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас щороку багатиться. К. Дз. 90.
Багаті́ння, ня, с. Обогащение.
Багаті́ти, ті́ю, єш, гл. Богатеть, обогащаться. Як задумав Харко, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Багаті́шати, шаю, єш, гл. = Багаті́ти.
Бага́то, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Ев. Мр. I. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. III. 402. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Нп. Ум. Багате́нько.
Багатоли́стий, а, е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами. Щог. Сл. 5.
Бага́тство, ва, с. Богатство. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117. Журба світу сього і омана багатства і інші жадоби входять і глушать слово. Ев. Мр. IV. 69. Пошли ж, боже, нашим молодим щастя і багатства. Шевч. 290. Багатство дочасне, а лихо довічне. Ном. № 1450.
Бага́ття, тя, с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить… казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящие угли. 3) Костер. Наймит розпалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109.
Бага́тшати, шаю, єш, гл. = Багатіти.
Бага́тший, а, е. Сравн. ст. от бага́тий, то же, что и багаті́ший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до поганшої щовечора йдеш. Чуб. V. 396. Зробився ще багатшим од брата. Чуб. I. 217. Багатша од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Бага́тшити, шу, шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшать. Грин. I. 232.
Багатю́щий, а, е. Чрезвычайно богатый, богатейший. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Бага́цький, а, е. Принадлежащий богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. Поез. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Бага́цько, нар. = Багато. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. I. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. III. 244.
Бага́ч, ча, м. Богач. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. I. 151.
Багачі́в, че́ва, ве. Принадлежащий богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Бага́чка, ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, —
