Деренча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бджола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Деренчли́вий, а, е. Дребезжащий.
Дереня́к, ку́, м. = Деренівка. Могилев. у.
Деренькота́ти, кочу́, чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Каменец. у.
Де́рес, су, м. Раст. горец, Polygonum.
Дересень, сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. I. 12.
Дереси́на, ни, ж. Отдельный экземпляр растения горец. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Дересо́вий, а, е. Из растения горец.
Дере́ча, чі, ж. Порода кислых вишень. Деречі по-конотіпській, а по-нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Де́реш, ша, м. Чалая лошадь, чалый вол.
Дерешува́тий, а, е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатым с дырами льдом. Черкас. у.
Де́ржава, ви, ж. 1) Прочность, крепость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вследствие больших размеров дыры, окружающее ее дерево будет слишком тонко и потому не прочно, не будет держать. То же говорится о планке, напр., если ее слишком вытесать в каком-либо месте: тогда там «буде мало де́ржави». Кременч. у. 2) Поместье; владения. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще с ударением на втором слоге. Государство. 4) Власть.
Держа́вець, вця, м. Помещик; владетель. Хата. 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Держа́вник, ка, м. Государственный человек. К. Дз. 172.
Де́ржаво, ва, ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогает держаться, удерживаться вместе. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба приту́жити. Волч. у.
Де́ржавський, а, е. Помещичий, владельческий. А ворота у Череваня не простії, а державськії. К. ЧР. 5.
Держа́к, ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфес; древко у метлы, вил и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. III. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. I. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
Де́ржално, на, с. Рукоятка, ручка. Ном., стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Де́ржало, ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Держа́ння, ня, с. 1) Держание. 2) Обладание, владение.
Де́ржанце, ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Держа́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Держать. 2) Иметь у себя, держать. Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли наші сусідоньки уміють брехати. Млр. л. сб. 68. 3) Содержать, держать в известном состоянии. Держи відерце щодень біленьке, да й водицею повненьке. Мет. 224. 4) Удерживать, держать. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Ном. № 3819. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. І рече бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. К. Св. П. I. кн. Мус. XVII. 9. Князя Вишневецькі держали православну віру. Стор. М. Пр. 62. 6) Терпеть, выносить. Великі гріхи бог держав. 7) Останавливать бегущего. Держи зло́дія! 8) Содержать в аренде. Він держить цю землю вже п'ятий рік. 9) Содержать, держать. Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. Мет. 333. 10) Быть женатым на… Іван держить Степанову сестру. Борзенск. у. 11) Держа́ти гро́ші. Иметь чьи деньги на проценте. Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. Лебед. у. 12) Держа́ти одка́з. Отвечать. Я сам буду одказ держати. МВ. I. 133. 13) Держа́ти страж. Быть на часах. Як стояли ми в Києві, то я з другими страж держав. ЗОЮР. I. 77. 14) Держа́ти у голові ро́зум до́брий. Быть благоразумным, рассудительным. Не
