Арме́нський, а, е = Вірменський. Шевч. 309.
Арнау́тка, ки, ж. Сорт пшеницы: арнаутка, белотурка. ЗЮЗО. I. 139.
А́рніка, ки, ж. Раст. баранник горный, Arnica montana. Шух. I. 21.
Артику́л, ла, м. Статья, устав, артикул. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. НП. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Арти́ст, та, м. 1) Артист, художник. 2) Актер. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Из эпитафии Соленика). О. 1861. II. 176.
Арти́стка, ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Артисти́чний, а, е. Артистический, художественный. Желех. Як її (книгу Іова) написано, не була вона книгою канонічною, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистичний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Арти́ш, ша, м. Раст. козачий можжевельник; артыш, арца; Juniperus Sabina.
Арті́ль, лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. Чп. 32.
Арті́льний, а, е. Артельный.
А́ртус, са, м. Артос. Желех.
А́рфа, ви, ж. Арфа.
Арфя́нка, ки, ж. Арфистка.
Арха́нгол, ла, м. Архангел. Бачить же бог, бачить творець, що мир погибає, архангола Гавриїла в Назарет посилає. Шевч. 290.
Арха́нгольський, а, е. Архангельский.
Архи́мник, ка, м. Шарлатан, плут. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під монастир підводять. Харьков.
Архи́мниця, ці, ж. Шарлатанка. Харьков.
Архи́мницький, а, е. Шарлатанский, плутовской.
Архі́в, ва, м. Архив. В наших церковних і монастирських архівах усякі дієписні… акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Архі́вний, а, е. Архивный.
Архікня́зь, зя, м. Эрцгерцог (Галиц.). Желех.
Архімандри́т, та и архімандри́та, ти, м. Архимандрит. З монастиря святого у золоті, аж сяє, сам архімандрит виходжає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Архімандри́тство, ва, с. Место, должность или звание архимандрита. К. МБ. II. 121.
Архімандри́чий, а, е. Архимандритский. Ввійшов архімандрит. На його грудях заблищав архімандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архімандрича ряса. Морд. П. 32.
Архіре́й, рея, м. Архиерей.
Архіре́йський, а, е. Архиерейский.
Архістрати́г, га, м. Архистратиг. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архістратига Михаїла. Шевч. 161.
Архітекту́рний, а, е. Архитектурный. Архітектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Арци́. Архи. Прибавляется к некоторым словам для усиления значения, напр.: арцибіскуп — католический архиепископ, арцира́бин — главный раввин; иногда и ради насмешки, напр.: арциду́рень.
А́рчик, ка, м. Седло. Морд.
Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набирається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 аршин, следовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.
Арши́нний, а, е. Аршинный, длиною в 1 аршин. Вас. 145.
Арши́нник, ка, м. Мышьяк. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мне тебе дать. (Бранное выражение). Фр. Пр. 9.
Аря́! меж. Крик для отогнания овец или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)… криком: «аря, гладкі, аря!» Мир. ХРВ. 9.
Ар'я́н, ну, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Ар'я́ниця, ці, ж. Боченок для кислого козьего молока. 1862. Кух. V. 36.
Аса́! и аса-ля́! меж. Крик для отогнания свиней. Шейк.
