Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом грабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Герба́тка, ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. I. 22.
Гербо́ваний, а, е. Имеющий герб. Гербований попихач єзуітський. К. МБ. II. 128.
Гербо́вий, а, е. 1) Относящийся к гербу. Гн. I. 194. 2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5).
Ге́рбувати, бую, єш, гл. = Гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Герга́вка, ки, ж. Горло. Желех.
Ге́ргев, ва, м. = Кулешінник. Вх. Зн. 10.
Гергели́ця, ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. II. 26.
Герге́лі, лів, м. мн. Гуси крупной породы. Александров. у.
Герге́па, пи, м. и ж. Большой неуклюжий мужчина или женщина. Ув. Герге́пище. Лохв. у.
Герге́пнути, пну, неш, гл. = Гегепнути. Лохв. у.
Герге́пнутися, пнуся, нешся, гл. = Гегепнутися. Лохв. у.
Герге́ра, ри, ж. = Гаргара. Ном. № 13620.
Гергета́ти, гечу, чеш, гл. 1) = Гелготати. Гуси усе гергечуть. О. 1861. I. 322. 1) = Джерготати.
Герге́тня, ні, ж. 1) = Гегання. 2) = Джергіт 2.
Герге́цки, цок, ж. мн. = Гаргачки. Вх. Лем. 407.
Герге́чник, ка, м. Куст, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. См. Агрус.
Ге́ргот, ту, м. и пр. = Герготання.
Гергота́ння, ня и герготі́ння, ня, с. 1) Крик гусей или индюков. 2) Разговор на непонятном языке.
Гергота́ти, гочу́, чеш и герготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусях, индюках). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний неначе путом з лик і герготів щось як на сідалі індик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятном языке.
Ге́рда́н, ну, м. Шерстяная повязка в форме широкой ленты, которую в Галиции девушки носят на голове; если же она носится на шее, то на ней нашиваются разноцветные бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней. Kolb. I. 38, 40, 36.
Гере́га, ги, ж. Волчок. Вх. Зн. 13.
Ге́рець, рця, м. Ратоборство, отдельная стычка перед битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Ном. № 13652.
Геркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Герготати.
Геркотня́, ні́, ж. = Герготання. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363.
Герлак, ка́, м. Овца, зачахнувшая от болезни. Ананьев. у.
Герля́нка, ки, ж. См. Єтір з прутя.
Героі́ня, ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Героі́чний, а, е. Героический. Л. Пов. 7.
Героі́чність, ності, ж. Геройство, героизм. Левиц. (Правда. 1868. 423).
Героі́чно, нар. Героически.
Геро́ївський, а, е. Геройский. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Геро́їти, ро́ю, їш, гл. Вдохновлять геройскими чувствами. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Котл. Ен. V. 52.
Геро́й, ро́я, м. Герой. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліади. Левиц. Пов. 13.
Геро́йство, ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. ХП. 130.
Геро́йський, а, е. Геройский. К. Б. 64.
Герсо́нути, ну, неш, гл. Броситься бежать, побежать изо всех сил. З сінець вискочила та й герсонула додому. О. 1862. VII. 38.
Герта́нка, ки, герта́нь, ні, ж. Гортань. Угор.
Герува́ти и гирува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Править возом, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять воз, катя его задом вперед, держась за оглобли. 3) Направляться. Гируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч гирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цене). Що це він герує? Дорого герує за вола. Мнж. 181. См. Керувати.
Геру́н, на́, м. 1) Вол с короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшин с отбитым верхом. Лохв. у.