Га́єчка, ки, ж. Ум. от гайка 1.
Газ, зу, м. 1) Газ. 2) = Гас.
Газарі́, рі́в, м. мн. Патронташи, пришитые на груди к чемерке. Черном.
Га́зда, ди, м. Хозяин. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Га́здик, га́здонька, га́здочка. Гол. III. 42. Газдику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Газдойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Газди́нечка, ки, ж. Ум. от газдиня.
Газди́нити, ню, ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.
Газди́ня, ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Газди́нька, газди́нечка, газди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
Газди́нька, ки, ж. Ум. от газдиня.
Газді́вка, ки, ж. = Газдівство. Вх. Лем. 407.
Газдівни́й, а́, е́. Хозяйственный. Желех.
Газді́вство́, ва́, с. Хозяйство. Вх. Лем. 407.
Газді́вський, а, е. Хозяйский.
Газдови́тий, а, е = Газдівний. Желех.
Га́здонька и га́здочка, ки, м. Ум. от газда.
Газдува́ння, ня, с. Хозяйничанье.
Газдува́ти, ду́ю, єш, гл. Хозяйничать. Гн. I. 160. Як я буду газдувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Газду́сьо, ся, м. Ласк. от газда. З'їднамсі вам, газдусю, бо я сі свужби глядам. Гн. II. 153.
Газе́та, ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого. Левиц. I. 180.
Газе́тник, ка, м. Журналист, издающий газету или пишущий в ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Газни́к, ка́, м. и Газни́ця, ці, ж. = Гасник, гасниця. Правобер.
Гаї́вка, ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя песня в этой игре. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.
Гаї́лка, ки, ж. = Гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Гаї́на, ни, ж. = Гай. В зеленій гаїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. I. 386.
Га́їння, ня, с. = Га́яння.
Га́їр, ру, м. = Татарак = Гав'яр.
Га́їти, ся, гаю, ся, єш, ся, гл. 1) = Гаяти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Гаїти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.
Га́й, га́ю, м. Роща, небольшой лес. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. Ум. Гайо́к, гайо́чок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.
Гай-гай! меж. 1) Эх-эх! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами. Ном. № 705. 2) Крик на хищных птиц.
Гайбу́з, за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. I. 11.
Га́йвір, ру, м. = Гав'яр. Св. Л. 271.
Га́йворон, на, м. Грач, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі… Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Га́йвороння, ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Гайвороня́, ня́ти, с. Грачонок.
Гайворо́нячий, а, е. Свойственный, принадлежащий грачу, грачевый, грачий.
I. Га́йда, ди, ж. 1) Род пастушьей свирели, флейта. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. от 1 и 2 знач. гайдиця, гайдичка. 3) М. и ж. Повеса. Аф. 352. 4) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 5) Об. Негодник, негодница. Желех.
II. Га́йда! меж. Марш! вперед! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246.
Гайдабу́ра, ри, м. Разбойник. К. Досв. 209, 218.
Гайдабу́рити, рю, риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.
Гайда́й, дая, м. = Гайда́р. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Гайдама́ка, ки, м. 1) Гайдамак: человек, причастный к крестьянскому восстанию в 18 веке на правом берегу Днепра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойник.
Гайдамакува́ння, ня, с. Пребывание гайдама́кою.
Гайдамакува́ти, ку́ю, єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдама́кою. Аф. 353.
