твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. I. 318.
Ада́мів, мова, ве. Принадлежащий Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунок человеческого черепа под изображением креста — в поминальных граматках, на крестах, на дверях (в рисунке к празднику «богоявления» и пр.). 2) Род паука. 3) Род мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138; б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові вівці. 1) Верблюды. 2) Степной мираж. Адамові слізки́. Водка. Чарочку-другу адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.
А́дде. 1) нар. Тут, здесь. Желех. 2) Меж. Смотри! Вот! Ogon. 217.
Аде́! меж. Сюда! Желех.
Адже́, адже́ж, нар. 1) Ведь. А оддаси душу? — пита чорт. — «Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба». Рудч. Ск. II. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Аджеж!
А́дзимка, ки, ж. Род хлеба из неквашенного теста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Адзу́сь! 1) См. союз А 6. 2) = Дзуськи.
Адзу́ськи! = Дзуськи!
Ади́, аді́т, аді́тетко, аді́тко (сокращ. из а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Адре́са, си, ж. Адрес. Желех.
Адресува́ти, су́ю, єш, гл. Адресовать. Желех.
Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.
Аду́зь! меж. Крик на голубей, чтобы прогнать их. Шейк.
Адука́т, адука́нт, та, м. Адвокат. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббирайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.
Ає, аєк, нар. Так. Галиц. Вх. Зн. 1.
Аєр, аїр, ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Аж, сз. 1) Так что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движать. МВ. II. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. I. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзар, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Перед словами, обозначающими количество, указывает на значительность последнего и переводится словом «целых»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. целых три дня возился с этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. II. 181. Аж три пари на радощах кумів назбирали. Шевч. 103. 3) Перед словами, показывающими место или время, употребляется обыкновенно с предлогами: до, за, на и пр. в значении «самый», указывая на достижение отдаленного или крайнего предела. Аж до моря запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи якомога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тех пор пока. Пробувайте в госпо́ді, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10. 5) Аж аго́сь, аж ось, аж осьде, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вот, вот где; как вот. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тількищо випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. I. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. I. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. II. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. 6) Аж ось коли, аж от коли. Вот когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж ондечки. Вон там. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Как вот уже, как вдруг. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати.
