лов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6657. 3) Вилять. Пес віє хвостом.
Ві́ятися, ві́юся, єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Веяться, провеваться. Пшениця… і молотиться, і віється. Стор. I. 76.
Ві́ячка, ки, ж. Лопата для провеивания зерна. Шух. I. 166.
Вйо! меж. Крик на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Вл… Кроме ниженаходящихся слов, см. еще Ул…
Вла́да, ди, ж. Власть.
Влада́ння, ня, с. Обладание.
Влада́рь, ря́, м. Обладатель, владетель, повелитель. Желех.
Влада́ти, да́ю, єш, гл. Обладать, владеть. Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Влади́ка, ки, м. 1) Владыка. К. МХ. 10. Своя рука — владика. Чуб. I. 258. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи. Шевч. 629. 2) Архиерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. Ном. № 180.
Владикува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Владычествовать. Бо господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архиерействовать.
Влади́цтво, ва, с. 1) Владычество. Трон кривавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архиерейство, сан архиерея и сопряженные с ним права и владения.
Влади́чиця, ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна. К. МХ. 46.
Влади́чний, а, е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архиерейский.
Влади́чно, нар. Властно, державно. Владично правиш ти морями. К. Псал. 204.
Владі́ти, ді́ю, єш, гл. = Володіти.
Вла́сне, нар. Собственно, именно.
Вла́сний, а, е. Собственный, свой. Рудч. Ск. I. 169. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. Руко́ю вла́сною (підписа́вся). Собственноручно (подписался). Руко́ю вла́сною. Руку приложил.
Вла́сник, ка, м. 1) Собственник, владетель. Желех. 2) Властитель, доверенное лицо властителя? І прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх… (Заговор.) Чуб. I. 121.
Вла́сність, ності, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320.
Вла́сно, нар. = Власне.
Власнору́чний, а, е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Власти́вий, а, е. Свойственный.
Власти́вість, вості, ж. Свойство. Желех.
Власти́во, нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = Власне.
Власть, ти, ж. Власть.
Вм… См. Ум…
Вн… См. Ун…
Во, пред. = В (редко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Во́ва, ви, ж. Детск. Волк; все страшное; бука, нелюдим. О. 1861. VIII. 8. Ку́ряча во́ва. Странно одетый.
Вовгу́ра, ри, м. Человек, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Вовк, ка́, м. 1) Волк, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вместо этой правильной формы мн. ч. в кобзар. думах иногда встречается вовці — подделка кобзарей под церковно-славянский язык: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. Хоч вовкі́в ганя́й (у ха́ті). Очень холодно. Ном. № 638. Вовки́. Волчий мех, волчья шуба. 2) Кличка темносерого и угрюмого вола. КС. 1898. VII. 42. 3) Раст. Ononis hircina. Шух. I. 21. 4) Род детской игры. Ив. 45. Загина́ти сухо́го вовка́. Род игры: несколько мальчиков набрасываются на одного и пригибают ноги к земле. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрезанного арбуза, остающаяся неразрезанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки розпались і з середини випав червоний вовк.
