Ватра́лька, ки, ж. Род кочерги, но не загнутой, а лишь расширенной и расплющенной на конце. Вх. Лем. 395.
Ва́трище, ща, с. = Ватра. Желех.
Ватрі́ти, рі́ю, єш, гл. Сгорать. Жел.
Ва́троль, ля, м. 1) Дубина, ухват. Угор. 2) Остолоп, дубина.
Ватува́ти, ту́ю, єш, гл. Иметь намерение, рассчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Вату́йка, ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. I. 211. 2) = Ватуля.
Ватуйни́к, ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившиеся. Желех.
Ватуйча́, ча́ти, с. Козленок. Шух. I. 211.
Вату́ля, лі, ж. Овца, впервые имеющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Вахла́й, лая́, м. Вахлак. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі… ходять було схилившись. ЗОЮР. I. 293.
Вахма́йстер, стра, м. Вахмистр. Гол. I. 145.
Вацю́кати, каю, єш, одн. в. вацю́кнути, ну, неш, гл. Звать, позвать свинью криком: вацю́! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Ваць! вацю́! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Ваш, ва́ша, ва́ше, мест. Ваш, ваша, ваше. Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. II. 63. Де вашая мати? Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Ва́шенець, нця, м. Приверженец враждебного течения, группы.
Ваше́ський. См. Вашецький.
Ва́шець, шеці, ж. Ваша милость (титул). Котл. НП. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345.
Ваше́цький и ваше́ський, а, е. Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. III. 289. Иногда употр. в ироническом смысле в значении: несколько гордый, спесивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.
Вб…, вв…, вг…, вд… См. Уб…, ув…, уг…, уд…
Вдіве́ць, вця́, м., вді́вонька и вдівочка, ки, ж. = Удівець, удівонька, удівочка.
Вдова́, ви́, ж. = Удова.
Вдове́нко, ка, м. = Удовенко.
Вдове́ць, вця́, м. = Удовець.
Вдове́цький, а, е = Удовецький.
Вдови́н, на́, не́ = Удовин.
Вдови́ця, ці, ж. = Удовиця.
Вдови́цький, а, е = Удовицький.
Вдовиче́нко, ка, м. = Удовиченко.
Вдові́вна, ни, ж. = Удовівна.
Вдові́ти, ві́ю, єш, гл. = Удові́ти.
Вдовки́, во́к, ж. мн. = Удовки.
Вдовува́ння, ня, с. = Удовування.
Вдовува́ти, ву́ю, єш, гл. = Удовувати.
Ве! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражание реву медведя. Драг. 6. См. Вейкати. 3) Ве-ве! Выражение удивления. Вх. Лем. 396.
Веве́кати, каю, єш, гл. Говорить нечленораздельно, невнятно (о немых и пр.). Лохв. у.
Веві́рка, вевю́рка, ки, ж. Белка. Гол. III. 495.
Веге́ря, рі, ж. Род танца. Підтикавсь та й давай вегері скакати. Кв. II. 89.
Вегля́, пред. Сообразно, соответственно. Радом. у.
Ведмеденя́, ня́ти, с. Медвеженок. Рудч. Ск. II. 91. Ум. Ведмеденя́тко. Чуб. II. 155.
Ведме́дик, ка, м. 1) Ум. от ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насек. медведка, Gryllothalpa vulgaris. 3) Род хмельного напитка. 4) Наливное колесо в мельнице.
Ведме́дина, ни, ж. Медвежье мясо. Уман. II. 96.
Ведмеди́ха, хи, ведмеди́ця, ці, ж. Самка медведя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тільки не губи мене з світу». Рудченко. Сказки. I. 134.
Ведме́дка, ки, ж. = Ведмедиха. Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи… (Заговор). Мил. М. 40.
Ведме́дник, ка, м. Вожатый медведей. Аф. 312.
Ведмедча́, ча́ти, с. = Ведмеденя. Рудч. Ск. I. 122.
Ведмедчу́к, ка́, м. 1) Медвеженок, молодой медведь. Рудч. Ск. I. 134. 2) Насек. жук-олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. I. 6.
Ведмедю́к, ка́, м. 1) = Ведмедчук. 2) = Ведмедик 2.
