2) Головастик. Вх. Пч. II. 17. 3) Порода яблок. Вх. Зн. 4.
Бо́клак, ка, м. = Колач 3. Kolb. I. 48, 70.
Бокла́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Бо́кло, ла, с. = Боклага. Брацл. у.
Бокови́й, а́, е́. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. I. 231. Боковий вітер. Ветер, дующий в бок судна. Мнж. 148. 2) Сторонний. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинності не одбувають. НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) -ва́ сестра́. Шутливое название жены, а чаще — жены невенчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Бокови́на, ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. Бокови́нка.
Бокози́йник, ка, м. = Зизоокий. Шух. I. 33.
Бо́ком, нар. Боком. Бо́ком ті то вилізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. Бо́ком сі держит від мене. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Боко́р, ра, м. Плот. Угор.
Бокорва́н, на, м. Карбункул, огневик. Угор.
Бокре́йда, ди, ж. Букет искусственных цветов, или павлинье перо, даримые невестой и дружками жениху и шаферам. Гол. IV. 400, 368.
Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Боку́ри, мн. Кожаный пояс. Желех. См. Букурія.
Бо́кша, ші, ж. Корова такого же цвета, как и бокшій. Желех.
Бокши́стий, а, е. О масти: с белыми пятнами на боках. Желех.
Бокшій, шія, м. Вол черный или серый с белыми боками или белый с черными или серыми боками. Желех.
Бола́, ли́, ж. Тяжелая болезнь, эпидемическая болезнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Каменец. у.
Болбо́т, та, м. Болтун. Левиц. I. 257.
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Болботли́вий, а, е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящий. Вх. Зн. 4.
Болга́р, ра, м. Болгарин. Желех. См. Бовгар. Ув. Болгарище. Левиц. Пов. 143.
Болга́рка, ки, ж. 1) Болгарка. 2) Род шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. III. 98. См. Бовгарка.
Болга́рський, а, е. Болгарский. Желех. Що у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. I. 122.
Болга́рщина, ни, ж. Болгария. Желех.
Болди́га, ги, ж. Каменная глыба. Миус. окр.
Бо́ле, нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Каменец. у.
Бо́лезний, бо́лесний, а, е = Болісний. Плач… болезний. МВ. I. 100. Не болезне, то й не любезне. (Мачеха говорит о пасынке или падчерице). Фр. Пр. 103. До матері сі пречистої, до святої сі матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Бо́лезність, ності, ж. Болезнь. Драг. 29.
Бо́лезно, бо́лесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. II. 48.
Бо́лещ, щі, ж. Болезнь; переносно: скорбь, огорчения. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зілля маю, од любощей умираю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. II. 172.
Боли́голов, ва, м. Раст.: а) = Бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. I. 119.
Болі́брюх, ха, м. Пт. Emberiza milliaria, подорожник. Вх. Пч. II. 10.
Бо́лізний, бо́лізно. См. Болісний, болісно.
Бо́лісний и бо́лізний, а, е. 1) Болезненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болісний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болісний голос. Мир. Пов. II. 77.
Бо́лізько, нар. = Болісно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в ньому так собі і болізько, і любо. Г. Барв. 68.
Бо́лісно, бо́лізно, нар. 1) Болезненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх