ка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Ула́годжувати, джую, єш, сов. в. ула́годити, джу, диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласкою більш улагодиш, як сваром. Котл. МЧ. 441.
Ула́д, нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = До ладу́.
Ула́дити, джу, диш, гл. = Уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.
Уладі́ти, дію, єш, гл. = Владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Уладна́ти, дна́ю, єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Уладнува́ти, ну́ю, єш, гл. = Уладнати 1.
Уладнува́тися, нуюся, єшся, гл. Снарядиться.
Ула́зити, жу, зиш, сов. в. улі́зти, зу, зеш, гл. 1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. У чужу душу не влізеш. Ном. № 6138. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Посл. 2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен. Єв. І. XXI. 3. 3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе. Харьк. у.
Ула́зитися, жуся, зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бий скільки влазиться. Ном. № 1285. В шкіру не влазишся. Ном. № 13917.
Ула́зливий, а, е = Улізливий. Желех.
Улазни́й, а́, е́. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Ула́мок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Ула́н, на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Нп. Ум. Ула́ник, ула́ничок, ула́нчик. Ном. № 811. Грин. III. 194.
Улане́нко, ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Ула́нів, нова, ве. Принадлежащій улану. Шейк.
Ула́ник, ка, м. Ум. отъ улан.
Уланин, на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. I. 270.
Ула́ничок, чка, м. Ум. отъ улан.
Ула́нський, а, е. Уланскій. Шейк.
Уласка́вити, ся. См. Уласкавлювати, ся.
Уласка́влювати, влюю, єш, сов. в. уласка́вити, влю, виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Уласка́влюватися, влююся, єшся, сов. в. уласка́витися, влюся, вишся, гл. Умилостивляться, умилостивиться. Не журись! Може ще батько власкавиться — він же тебе жалує. МВ. II. 112.
Улата́ти, та́ю, єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Улаштува́ти, ту́ю, єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
Уле́гці, нар. Налегкѣ.
Улегча́ти, ча́ю, єш, сов. в. улегчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Облегчать, облегчить.
Уле́жати, жу, жиш, гл. Пролежать, извѣстное время: вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.
Уле́жатися. См. Улежуватися.
Уле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. уле́жатися, жуся, жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Улекша́ти, ша́ю, єш, сов. в. улекши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько. Млак. 90.
Улеле́кати, каю, єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улелекав. Грин. II. 236.
Улену́ти, ну́, не́ш, гл. = Улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
У́лень, у́льня, м. = Улік. Ном., стр. 294, № 139.
Уле́сливий, а, е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Уле́сливість, вости, ж. Льстивость.
Уле́сливо, нар. Льстиво.
Улести́ти. См. Улещати.
Улеті́ти. См. Улітати.
Улеща́ння, ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216.