цати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою. Г. Барв. 234.
Тридцятостру́нний, а, е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну. К. Дз. 191.
Три́дцять, ти, числ. Тридцать. Змій дає йому ще книжку на тридцять днів. Рудч. Ск.
Три́ждень, дня, м. Три дня, трое сутокъ. Харьк. г.
Тризі́лля, ля, с. = Тройзілля.
Тризу́бець, бця, м. Трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Трийцять и пр. = Тридцять и пр.
Три́йчи, числ. = Тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Трикля́тий, а, е. Трижды проклятый.
Три́конь. Только въ выраженіи: у три́конь. Тройкой лошадей.
Три́кут, та, м. Треугольникъ. Шейк. Ум. Три́куток, три́куточок.
Трику́тник, ка, ж. = Трикут. Желех.
Трику́ток, тка, трику́точок, чка, м. Ум. отъ трикут.
Трилі́тній, я, є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Три́ма́ння, ня, с. Держаніе.
Трима́ти, ма́ю, єш, гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. М. Пр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Каменец. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77. 2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай свято за свято. Ном.
Трима́тися, ма́юся, єшся, гл. Держаться, придерживаться. На Бога складайся, розуму тримайся. Ном. № 64.
Тримбі́та, ти, ж. = Трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Тримо́нний, а, е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)? Св. Л. 314.
Три́на, ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пр. 177. 2) Опилки древесныя. НВолын. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. Ум. Три́нка.
Трина́дцятеро, числ. Тринадцать душъ, штукъ.
Трина́дцятий, а, е, числ. Тринадцатый.
Трина́дцятка, ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. Трина́дцяточка.
Трина́дцять, ти, числ. Тринадцать.
Три́ндатися, даюся, єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. I. 115.
Три́нди, меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Тринди́кати, каю, єш, гл. Наигрывать, напѣвать. Драг. 74. Грицько.... триндикає та висвистує. Мир. ХРВ. 40.
Тринди́чка, ки, ж. Родъ пѣсни на живой бойкій мотивъ, содержанія преимущественно шутливаго; тринди́чки поются обыкновенно на вечерни́цях. Мил. 63, 94.
Три́нити, ню, ниш, гл. 1) Превращать въ труху. Шейк. 2) Сильно ѣсть. Шейк.
Трини́ця, ці, ж. Объѣдки сѣна. Шейк. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю. Гол. IV. 44.
Трині́жка, ки, ж. = Триніжок. НВолын. у.
Трині́жник, ка, м. = Триніжок. МУЕ. III. 30.
Трині́жок, жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. I. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. М. Пр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.
Три́нка, ки, ж. Ум. отъ трина.
Тринка́ль, ля́, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив. Полт.
Три́нкати, каю, єш, гл. Картавить. Вх. Зн. 70.
Три́ння, ня, с. соб. отъ трина.
Три́нпіль, и три́нпуль, ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она виситъ на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Три́нчик, ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VI. 466.
Три́нькало, ла, м. Расточитель, мотъ.
Три́нькання, ня, с. Расточительность, мотовство.
Три́нькати, каю, єш, гл. 1) Расточать, мотать, спускать деньги. 2) Картавить, нехорошо произносить. Вх. Зн. 70.
