металлическій звукъ. А підківки тень-тень! Гол. IV. 446. 2) Сюди́ тень, туди́ тень. Сюда пошелъ, туда пошелъ — о слоняющемся или занятомъ дѣлами, требующими хожденія. Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Грин. I. 243. См. Тинятися.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Те́нькання, ня, с. = Теленькання.
Те́нькати, каю, єш, гл. = Теленькати. У йо́го те́нькає . Онъ боится. Шейк.
Те́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = Теленькнути.
Тепе́р, тепе́ра, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ном. № 11036. Ум. Тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, тепе́ренька, тепе́реньки, тепе́ренько, тепе́речка, тепе́речки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Шейк. Де то вона тепереньки? Левиц. I. 10. Теперечки не дам байбарака. Шевч. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш. Грин. III. 225.
Тепе́решній, тепе́рішній, я, є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. Левиц. Пов. 24. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. КС. 1882. XII. 499. Грядущеє сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок. К. Іов. 25.
Тепері́сінько, тепері́січко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Тепе́рка, тепе́рки, теперкива, нар. Ум. отъ тепер.
Те́плий, а, е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. Те́плий Олексі́й. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. Ум. Тепле́нький, тепле́сенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.
Теплина́, ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ. Вх. Зн. 69.
Теплиня́, ні́, ж. = Теплінь. НВолын. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Тепли́ця, ці, ж. 1) Оранжерея. Квітка в теплиці. Левиц. I. 316. 2) = Теплина. Вх. Зн. 69. 3) = Вирій. См. Тепли́чина. Ум. Тепли́чка, тепли́ченька.
Тепли́чина, ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирі́й. Чуб. I. 39. См. Теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Шейк. Ум. Тепли́чинка.
Тепли́чка, ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Тепли́чний, а, е. Оранжерейный. Тепличні квітки. Левиц. I. 436.
Теплі́нь, ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у.
Теплі́сінький, а, е. Совершенно теплый. Шейк.
Теплі́сінько, нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Теплі́січкий, а, е = Теплісінький. Шейк.
Теплі́січко, нар. = Теплісінько. Шейк.
Те́плість, лости, ж. Теплота. Шейк.
Теплі́ський, а, е = Теплісінький. Шейк.
Теплі́сько, нар. = Теплісінько. Шейк.
Теплі́ти, лі́ю, єш, гл. Теплѣть.
Теплі́шати, шаю, єш, гл. Становиться теплѣе.
Те́пло, нар. Тепло. Ум. Тепле́нько, тепле́сенько. Теплесенько спати. Макс.
Тепло́, ла́, с. Тепло, теплота. Поки три-п'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.
Тепломі́р, ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.
Тепломі́рний, а, е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Те́площі, щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающія теплоту. Шейк.
Те́пре, нар. = Тепер. О. 1862. I. 29. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала. Ном. № 11441.
Терби́чити, чу, чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.
Тербук, ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Тереби́ти, блю́, биш, гл. 1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Теребити хвасолю, горох, кукурузу. Шейк. 2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ. Шейк. 3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить. 4) Ѣсть усердно. 5) Твердить, говорить постоянно. Що ко-
