Скі́цнути, цну, неш, гл. = Скікнути.
Скіць! меж. = Скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Склад, ду, м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. Левиц. I. 243. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. III. 30). 5) Связь, стройное соединеніе. Ані ладу, ані складу. Ном. № 13066. 6) Ора́ти у склад. Пахать, начиная съ средины участка такимъ образомъ, что пласты земли ложатся внутрь участка. Нѣжин. у.
Склада́ний, а, е. Складной. Складаний ніж. Чуб. VII. 406. Левиц. Пов. 228.
Склада́ння, ня, с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97.
Склада́ти, да́ю, єш, сов. в. скла́сти, складу́, де́ш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. ЗОЮР. I. 143. Так я свій крам у коробочку склав. АД. II. 35. Ганна сиділа, склавши руки. Левиц. I. 29. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). 3) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. Херс. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. 5) Ариѳм. Слагать. Кон. Ар. 3. — раху́бу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. РІ. 49. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав. Харьк. г.
Склада́тися, да́юся, єшся, сов. в. скла́стися, складу́ся, де́шся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. I. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. I. 235. З яках частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. М. Пр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.
Склада́ч, ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Скла́дка, ки, ж. Складчина. На й моїх п'ять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436.
Складни́й, а́, е́. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і розом складна. Левиц. I. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.
Складничо́к, чка́, м. Портмоне. Мнж. 192.
Скла́дність, ности, ж. 1) Сложность. 2) Соразмѣрность, стройность.
Скла́дно, нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Скла́дня, ні, ж. = Кладня. Гол. II. 518.
Складови́й, а́, е́. 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати. 2) Составной.
Скла́сти, ся = Складати, ся.
Скле́їти, ся. См. Склювати, ся.
Склейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив. Новомоск. у.
Скле́ний, а, е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик. Канев. у.
Скле́ння, ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Скле́п, пу, м. 1) Сводъ. 2) Склепъ. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати. Чуб. V. 428. 3) Подвалъ, подземелье; погребъ. НВолын. у. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Чуб. I. 294. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть? Шевч. 58. 4) Магазинъ, лавка. Гал. Ум. Скле́пик.
Склепа́тися, па́юся, єшся, сов. в. склепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Смыкаться,
