Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.
Роспліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. росплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.
Ро́сплітка, ки, ж. Косоплетка. См. Заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Росплішува́тися, шу́юся, єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Роспло́джувати, джую, єш, сов. в. росплоди́ти, джу́, диш, гл. Расплаживать, расплодить, развести. Нігде сісти, гнізда звити, малих дітей росплодити. Чуб. V. 937. В чужій кошарі овець не росплодиш. Ном. № 9659.
Роспло́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. росплоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Расплаживаться, расплодиться, развестись. Як би їх (чортів) грім не бив та вовки не виїдали, то їх би такого росплодилося, що й світу не було б видно. Чуб. I. 52.
Росплу́тати, ся. См. Росплутувати, ся.
Росплу́тувати, тую, єш, сов. в. росплу́тати, таю, єш, гл. Распутывать, распутать.
Росплу́туватися, туюся, єшся, сов. в. росплу́татися, таюся, єшся, гл. Распутываться, распутаться.
Роспльо́вувати, вую, єш, сов. в. росплюва́ти, плюю́, є́ш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Чуб. I. 238. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Росплюва́тися, плюю́ся, є́шся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Росплю́скати, каю, єш, гл. 1) Расплескать. 2) = Росплющити 2.
Росплю́скнути, ну, неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Росплюща́ти, ща́ю, єш, сов. в. росплю́щити, щу, щиш, гл. 1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. I. 29. 2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.
Росплюща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. росплю́щитися, щуся, щишся, гл. 1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима. Кв. 2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ). 3) Расплющиваться, расплющиться.
Роспля́мкатися, каюся, єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Росповза́тися, за́юся, єшся, сов. в. росповзти́ся, зу́ся, зе́шся, гл. Расползаться, расползтись.
Росповива́ти, ва́ю, єш, сов. в. роспови́ти, в'ю́, є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.
Росповива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роспови́тися, в'ю́ся, є́шся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Росповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. роспові́сти́, ві́м, віси́, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Гн. II. 65. Росповідаю йому, де я служу. МВ. I. 19.
Росповісти́ти. См. Росповіщати.
Росповістува́ти, ту́ю, єш, гл. = Росповісти. Вони росповістували єму. Гн. II. 230.
Росповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. росповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.
Росповсю́джувати, джую, єш, сов. в. росповсю́дити, джу́, диш, гл. Распространять, распространить.
Росповсю́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. росповсю́дитися, джуся, дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Роспого́да, ди, ж. Наступленіе ясной погоды. Лубен. у.
Роспого́джуватися, джується, сов. в. роспого́дитися, диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Росподіли́ти. См. Росподіляти.
Росподіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. росподіли́ти, лю́, лиш, гл. Распредѣлять, распредѣлить, раздѣлять, раздѣлить. Я казав: нехай мати росподілять між нами усе, як прийдуть; так ні, він не послухав. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Роспозича́ти, ча́ю, єш, гл. = Роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. I. 150.
Роспози́чити, чу, чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Канев. у.
