служи́ти, жу́, жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Прислу́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. прислужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Прислуживаться, прислужиться. Левиц. Пов. 52.
При́слух, ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. II. 111.
Прислуха́ння, ня, с. Прислушиваніе.
Прислуха́ти, ха́ю, єш, гл. = Прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. I. 105).
Прислуха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. прислу́хатися, хаюся, єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. А к славі не прислухаюсь, то й гадки не маю. Мет. 87. Вони будуть прислухаться — з ким буду стояти. Чуб. V. 262.
Прислухо́вуватися, вуюся, єшся, прислу́хуватися, хуюся, єшся, гл. = Прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив. Стор. МПр. 83.
Присмага́ти, га́ю, єш, гл. = Присмажуватися. Желех.
Присма́гнути, ну, неш, гл. 1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло. Греб. 404. 2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Присма́гнутися, нуся, нешся, гл. = Присмагнути 1. Вх. Лем. 456.
Присма́жити, ся. См. Присмажувати, ся.
При́смажка, ки, ж. = Присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Присма́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. присма́житися, жуся, жишся, гл. Поджариваться, поджариться.
Присма́ка, ки, ж. Чаще во мн. ч. присма́ки. 1) Приправа. НВолын. у. 2) Лакомство. Кухарі зварили вечерю з доброї страви і напекли усякі присмаки і витребеньки. Стор. МПр. 146.
Присмали́ти, ся. См. Присмалювати, ся.
Присма́лювання, ня, с. Опаливаніе, припаливаніе.
Присма́лювати, люю, єш, сов. в. присмали́ти, лю́, лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Рудч. Ск. I. 105. Пустили пожар по долині, соловйових діток попалили, соловейка старого присмалили. Чуб. V. 851. Присма́лювати халявки́, литки́. Ухаживать за женщиной. Ном. № 8974.
Присма́люватися, лююся, єшся, сов. в. присмали́тися, лю́ся, лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась. Харьк.
Присмачи́ти. См. Присмачувати.
Присма́чувати, чую, єш, сов. в. присмачи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою. Г. Барв. 160.
Присме́рджувати, джую, єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує. Рк. Левиц.
При́смерк, ку, м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. I. 77). — При́смерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).
Присме́ртний, а, е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: „в мене жінка присмертна“, — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. I. 84).
При́смиком, нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Присмири́ти. См. Присмиряти.
Присмиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. присмири́ти, рю́, ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Присмі́ти, смі́ю, єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. НВолын. у.
Присмокта́ти. См. Присмоктувати.
Присмо́ктувати, тую, єш, сов. в. присмокта́ти, кчу́, чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. I. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.
Присмоли́ти. См. Присмолювати.
Присмо́лювати, люю, єш, сов. в. присмоли́ти, лю́, лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба. Черниг. у.
Присни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Присниться. Приснився дворяченькові предивненький сон. Чуб. V. 365.
Присні́дати, даю, єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да
