Позаму́люватися, люємося, єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба… волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. I. 171.
Позаму́рзувати, зую, єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Позаму́рзуватися, зуємося, єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки! Харьк.
Позамуро́вувати, вую, єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. I. 112.
Позаму́чувати, чую, єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.
Позаму́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи. Драг. 343.
Позанево́лювати, люю, єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Позанедбо́вувати, вую, єш, гл. Оставить безъ вниманія (многихъ), пренебречь (многимъ). Старосвітські звичаї позанедбовували. К. (О. 1861. VI. 31).
Позанеду́жувати, жуємо, єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Позанеха́ювати, ха́юю, єш, гл. = Позанедбовувати.
Позані́чний, а, е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Позано́сити, шу, сиш, гл. То-же, что и занести́, но во множествѣ.
Позано́чувати, чую, єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Позану́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались. Чуб. II. 257.
Позану́здувати, дую, єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней. Харьк.
Позао́рювати, рюю, єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Позаохо́чувати, чую, єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Позапада́ти, да́ємо, єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.
Позапако́вувати, вую, єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Позапа́лювати, люю, єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані. Грин. III. 147.
Позапа́рювати, рюю, єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Позапаску́джувати, джую, єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Позапеча́тувати, тую, єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Позапива́ти, ва́ємо, єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя. Богодух. у.
Позапи́лювати, люю, єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. К. ЧР. 3.
Позапина́ти, на́ю, єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Позапи́сувати, сую, єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.
Позапи́суватися, суємося, єтеся, гл. Записаться (о многихъ).
Позапи́тувати, тую, єш, гл. Спросить (многихъ).
Позапиха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Позапі́знюватися, нюємося, єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Позапіка́ти, ка́ю, єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Позапіка́тися, ка́ємося, єтеся, гл. Запечься (во множествѣ). Як саджіют квочку… нічо під той чіс не годит сі печи в тій хаті, бо би сі позапікали куріта в яйцьох. ЕЗ. V. 82.
Позапіра́ти, ра́ю, єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Позапла́кувати, кую, єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.
Позапла́куватися, куємося, єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть
