Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/263

Ця сторінка вичитана

Позакарлю́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).

Позака́чувати, чую, єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.

Позакві́чувати, чую, єш, гл. Убрать цвѣтами (во множествѣ). Коси позаплітувані і жовтими гвоздиками та барвінком позаквічувані. Кв.

Позакві́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).

Позакида́ти, да́ю, єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене є багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. I. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. I. 15.

Позакипа́ти, па́ємо, єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.

Позаклада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. I. 103. 2) Позаклада́ло. Заложило уши. Їм позаклада́ло. Они оглохли. Гліб.

Позакле́ювати, кле́юю, єш, гл. Заклеить (во множествѣ). Вікна великі, та заляпані і позаклеювані папером. Г. Барв. 31.

Позаклика́ти, ка́ю, єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).

Позаклина́ти, на́ю, єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.

Позакльо́вувати, вую, єш, гл. Заклевать (многихъ).

Позакляка́ти, ка́ємо, єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).

Позако́вувати, вую, єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995.

Позаколи́сувати, сую, єш, гл. Закачать (многихъ).

Позаколи́хувати, хую, єш, гл. = Позаколисувати.

Позако́лювати, люю, єш, гл. Заколоть (многихъ).

Позакопи́лювати, люємо, єте, гл. — гу́би. То-же, что и закопи́лити гу́би, но о многихъ.

Позако́пувати, пую, єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. I. 32.

Позако́чувати, чую, єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).

Позако́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.

Позако́хуватися, хуємося, єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).

Позакрада́тися, даємося, єтеся, гл. Закрасться, прокрасться (о многихъ). Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок.

Позакра́пувати, пую, єш, гл. = Позакапувати.

Позакра́шувати, шую, єш, гл. Украсить (многое).

Позакрива́ти, ва́ю, єш, гл. Закрыть (во множествѣ).

Позакріва́влювати, люю, єш, гл. Окровавить (во множествѣ).

Позакру́глювати, люю, єш, Округлить (во множествѣ).

Позакру́чувати, чую, єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. I. 162.

Позакупо́вувати, вую, єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.

Позаку́рювати, рюю, єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.

Позаку́тувати, тую, єш, гл. Закутать (во множествѣ).

Позаку́шувати, шуємо, єте, гл. Закусить (о многихъ).

Позалаго́джувати, джую, єш, гл. 1) Починить (во множествѣ). 2) Уладить (во множествѣ).

Позала́зити, зимо, зите, гл. Залѣзть (о многихъ).

Позала́млювати, люємо, єте, гл. Заломить (о многихъ).

Позала́тувати, тую, єш, гл. Наложить заплаты.

Позалашто́вувати, вую, єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).

Позале́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).

Позалива́ти, ва́ю, єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. I. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.

Позалива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. За-