кій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. НВолын. у. По всьо́му. Послѣ всего. Св. Л. 41. От і по гро́шах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. Вже по йо́му, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. Було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. I. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240. 5) По коне́ць. Въ концѣ. По конець греблі там стоять верби. Гол. III. 301. 6) — По нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153. 7) Що ж по то́му? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186. 8) По ті́м, по чі́м. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212. 9) По твере́зому, по п'я́ному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.
Побаби́стий, а, е. Покрытый морщинами.
Поба́бити, блю, биш, гл. = Побабувати.
Побабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Поба́брати, раю, єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.
Побабува́ти, бу́ю, єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж. Мнж. 155.
Поба́бчитися, чуся, чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Поба́вити, влю, виш, гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.
Поба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Развлечься, забавиться. 2) Помедлить, повременить.
Побагаті́ти, ті́ю, єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Побага́то, нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять побагато. Харьк.
Побага́тшати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Побадьорні́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе. Мир. ХРВ. 257.
Побажа́ти, жа́ю, єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.
Побажа́тися, жа́ється, гл. безл. Захотѣться.
Побазі́кати, каю, єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать. Св. Л. 5.
Побайдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Побаклушничать.
Побалазува́ти, зу́ю, єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Побала́кати, каю, єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди — гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши… пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.
Поба́нити, ню, ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Побанува́ти, ну́ю, єш, гл. Погрустить. Желех.
Побари́тися, рю́ся, ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. I. 29.
Побаришува́ти, шу́ю, єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Побарложи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Поваляться въ грязи.
Побасува́ти, су́ю, єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Побатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перевязать лошадей рядами. 2) Порѣзать. На-