сади́ти, джу́, диш, гл. Подсаживать, подсадить кого, помочь взобраться или сѣсть на возвышеніе. Лізь, а я підсажу тебе. Грин. II. 230.
Підсак, ка, м. = Підсака. Вх. Пч. II. 23.
Підса́ка, ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XI. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.
Підсаківка, ки, ж. = Підсака. Вх. Пч. II. 23.
Підсапува́ти, пу́ю, єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати. Грин. III. 171.
Підсахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть. Уман. у.
Підсва́тання, нясг. Обрядовое посѣщеніе жениха будущимъ тестемъ и тещей и угощеніе — послѣ сва́тання. ХС. VII. 426.
Пі́дсвинок, нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Підсвіти́ти, свічу́, тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.
Підсереду́льший, а, е. Слѣдующій за среднимъ (о братѣ, сестрѣ и пр.).
Підсереду́шний, а, е = Підсередульший. Підсередушна (сестра) вибігла в двері. Чуб. II. 245.
Підсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. підісла́ти, шлю́, шлеш, гл. Подсылать, подослать. Менші сестри… підослали наймичку роспитать хурмана: хто приїхав. Св. Л. 121.
Підсила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. підісла́тися, шлю́ся, шлешся, гл. — до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок… підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза. О. 1862. IV. 1.
Підси́лити, ся. См. Підсилювати, ся.
Підси́лок, лку, м. Подкрѣпленіе. Левч. 107.
Підси́лювати, люю, єш, сов. в. підси́лити, лю, лиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить, усиливать, усилить. Рк. Левиц.
Підси́люватися, лююся, єшся, сов. в. підси́литися, люся, лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки. Уман. у.
Підсини́ти. См. Підсинювати.
Підси́нювати, нюю, єш, сов. в. підсини́ти, ню́, ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Підсипа́ння, ня, с. 1) Подсыпаніе. 2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся. Константиногр. у.
Підсипа́ти, па́ю, єш, сов. в. підси́пати, плю, плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. I. 62. Квочку підсипати годиться увечері. Грин. I. 16. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. Нп.
Підсипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. підси́патися, плюся, лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Котл. Ен. VI. 36. Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь. Котл. Мч. 475.
Пі́дсипка, ки, ж. 1) Подсыпаніе. 2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья. Шух. I. 231. 3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь. Волын. г. ЕЗ. V. 89.
Підси́ток, тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Мкр. Н. 5. Ум. Підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком. Чуб. V. 666.
Підсиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. підсо́хти, хну, неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. I. 124.
Підсівки, мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. Підсі́вочки. Що ж він там діє? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки. Гол. IV. 9.
Підсіда́ти, да́ю, єш, сов. в. підсі́сти, ся́ду, деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Підсіда́тися, да́юся, єшся, сов. в. підсі́стися, ся́дуся, дешся, гл. О молокѣ: образовывать, образовать на поверхности сливки. Молоко підсідається.
Підсіде́льний, а, е. Подсѣдельный.
