Переколо́ти, ся. См. Переколювати, ся.
Переколоти́ти, чу́, тиш, гл. Взболтать.
Переколо́шкати, каю, єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Переко́лювати, люю, єш, сов. в. переколо́ти, лю́, леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.
Переко́люватися, лююся, єшся, сов. в. переколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
Переколядува́ти, ду́ю, єш, гл. Окончить колядовать.
Перекона́ння, ня, с. Убѣжденіе.
Перекона́ти, ся. См. Переконувати, ся.
Переко́нувати, ную, єш, сов. в. перекона́ти, на́ю, єш, гл. 1) Убѣждать, убѣдить. 2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав. НВолын. у.
Переко́нуватися, нуюся, єшся, сов. в. перекона́тися, на́юся, єшся, гл. — чого́. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Перекопа́ти. См. Перекопувати.
Переко́пувати, пую, єш, сов. в. перекопа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку. 2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Перекоржа́віти, вію, єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Переко́рище, ща, с. Ув. отъ перекі́р. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Перекорті́ти, ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Переко́рюватися, рююся, єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.
Переко́сити. См. Перекошувати.
Перекоти́по́ле, ля, с. Раст. а) Gypsophila Led. ЗЮЗО. I. 124. б) Sapponaria vaccaria. Лв. 101. Котиться перекотиполе. Рудч. Ск. I. 208.
Переко́тити, ся. См. Переко́чувати, ся.
Переко́чувати, чую, єш, сов. в. перекоти́ти, кочу́, тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Переко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. перекоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Перекатываться, перекатиться. 2) О времени: переходить, перейти черезъ извѣстный моментъ. Геть-геть вже перекотилась нічка за північ. Морд. II. 14.
Переко́шлати, лаю, єш, гл. Всклокочить.
Переко́шувати, шую, єш, сов. в. перекоси́ти, шу́, сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Перекрада́ти, да́ю, єш, сов. в. перекра́сти, ра́ду, деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї. Чуб. II. 156.
Перекрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. перекра́стися, дуся, дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном.
Перекра́ювати, юю, єш, сов. в. перекра́яти, ра́ю, єш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать пополамъ.
Перекра́юватися, ююся, єшся, сов. в. перекра́ятися, ра́юся, єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось. Грин. III. 336.
Перекрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перекри́ти, кри́ю, єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Перекри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Перекриви́ти. См. Перекривляти.
Перекривля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перекриви́ти, влю́, виш, гл. 1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча. МВ. I. 25. 2) Передразнивать, передразнить.
Перекри́ти. См. Перекривати.
Перекрича́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. I. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та й стихла.
Перекрі́й, ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.
Перекро́їти. См. Перекроювати.
Перекро́ювати, юю, єш, сов. в. перекроїти, ро́ю, їш, гл. Перекраивать, перекроить. На рік по п'ять раз перекроює сукню. К. (О. 1861. I. 317).
