вільготи… щоб передумати мені, що́ в мене дома є. Чуб. II. 18.
Передурі́ти, рі́ю, єш, гл. Перестать сумасбродствовать.
Передуче́ра, нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув. Федьк.
Переду́щий, а, е, 1) Передній. 2) Предшествующій.
Передяга́ння, ня, с. Переодѣваніе.
Передяга́ти, га́ю, єш, сов. в. передягти́, гну́, неш, гл. Переодѣвать, переодѣть.
Передяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. передягти́ся, гну́ся, нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Пережда́ти. См. Пережидати.
Переже́вріти, рію, єш, гл. Перетлѣть. Нехай трохи пережевріє в грубі, то тоді і заткнеш каглу.
Пережени́ти, ню, ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.
Пережива́ти, ва́ю, єш, сов. в. пережи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. I. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Пережида́ти, да́ю, єш, сов. в. пережда́ти, ду́, де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає. МВ. (О. 1862. III. 56).
Пережи́жка, ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцовою поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Пережовти́ти, вчу́, ти́ш, гл. Слишкомъ пожелтить.
Пережо́вувати, вую, єш, сов. в. пережува́ти, жую́, є́ш, гл. Пережевывать, пережевать.
Перез, пред. Чрезъ. Вх. Лем. 447.
Переза́ти, ся, жу́, ся, жеш, ся, гл. Опоясывать, ся.
Перезби́ватися, ваюся, єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. I. 45.
Перезва́, ви́, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Чуб. IV. 56. Маркев. 146. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Грин. III. 451. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає. Чуб. IV. 465.
Перезва́ти. См. перезивати.
Перезв'я́нин, на, м. Участникъ перезви́. Маркев. 146. Перезв'ян оце так шанують… то вони багато дарують. Грин. III. 451.
Перезв'я́нка, ки, ж. Участница перезви́. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Перезива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перезва́ти, зву́, веш, гл. Перезывать, перезвать.
Пере́зивки, вок, ж. мн. Послѣсвадебныя угощенія въ четвергъ и пятницу: участники свадьбы идутъ въ домъ новобрачнаго, отъ него къ дружку, затѣмъ къ брату, дядѣ, сестрѣ. Чуб. IV. 580.
Перезімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Перезимовать, провести зиму. 2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала. Рудч. Ск. I. 31.
Перезімува́тися, му́юся, єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Пере́зімча, ча́ти, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Перезі́пати, паю, єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Перезіха́ти, ха́ю, єш, гл. Перестать зѣвать.
Перезна́ти, на́ю, єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Перезначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Перезо́в, зви́, ж. = Перезва. Маркев. 146. Просить, шоб ви приходили в перезов. Грин. III. 450. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш. Нп.
Перезо́к, зка́, м. Ременный поясъ.
Перезоли́ти. См. перезолювати.
Перезо́лювати, люю, єш, сов. в. перезоли́ти, лю́, лиш, гл. У кожевниковъ: пересы́пать, пересыпа́ть кожи золой во второй, третій и четвертый разы. Вас. 157.
Перезрі́ти, рю́, ри́ш, гл. Обозрѣть, окинуть взглядом. Мав велику тму ангелів тих чорних, што й перезріти не міг. Гн. I. 16.
Перезува́ння, ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. До перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку. Гол. Од. 15.
