Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/1036

Ця сторінка вичитана
 
Щ.
 

Щабе́ль, бля́, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полу́драбку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.

Щаблюва́тий, а, е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. НВолын. у.

Щабля́стий, а, е. Имѣющій щаблі́. Желех.

Ща́ва́, ви, ж. 1) Щавель, Rumex. Вх. Пч. II. 36. 2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью. НВолын. у. 3) Кислые минеральныя воды. Вх. Лем. 487.

Щаве́ль, влю́, м. 1) Раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. ЗЮЗО. I. 134. То-же: щаве́ль на́ський. ЗЮЗО. I. 178. б) — во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. в) — гороб'я́чий. Rumex Acetosella. ЗЮЗО. I. 134. г) — гороби́ний. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134. д) — за́ячий. Oxalis acetosella L. ЗЮЗО. I. 130. е) — кі́нський. Rumex obtusifolius L. ЗЮЗО. I. 178. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134, 178. Ум. Ща́влик.

Щаве́льний, а, е. Щавелевый, щавельный. Желех.

Щави́дуб, ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.

Щави́ти, влю́, ви́ш, гл. = Чавити.

Щаві́й, ві́ю, м. = Щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. I. 12.

Ща́влик, ку, м. Ум. отъ щавель.

Щавни́к, ку, м. = Щавель. Каменец. у.

Щаву́х, ху, м. — за́ячий. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. I. 130. См. Щавель заячий.

Щав'я́н, ну́, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав'яни. Грин. I. 31.

Щади́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. І, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.

Щадли́вий, а, е = Ощадний. Вх. Лем. 487.

Ща́дний, а, е = Ощадний. Желех.

Щадни́ця, ці, ж. Сберегательная касса.

Ща́дність, ности, ж. = Ощадність. Желех.

Ща́док, дку, м. Потомокъ. Желех.

Щака́ти, ка́ю, єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.

Ща́мба, би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.

Щамбити, блю, биш, гл. Щепать.

Ща́мб'я, б'я, с. соб. отъ щамба. Вх. Лем. 487.

Щасли́ве, нар. = Щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.

Щасли́вий, а, е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Посл. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку. Чуб. III. 238.

Щасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.

Щасли́во, нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. I. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.

Ща́сний, а, е = Щасливий. Не родись красна, та родися щасна. Ном. № 1674. Нехай Бог дав тобі тепер щасну годину. Г. Барв. 181. Ой рятуй нас, милий Боже, посилай нам щасну долю! К. Псал. 270.

Ща́сниця, ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. II. 135. Як вродилась щасни-