Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. I. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.
Шовку́н, на́, м. Безплодное тутовое дерево.
Шовкуне́ць, нця́, м. Сапожный инструментъ = токмачка. Харьк. г.
Шовчи́на, ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. II. 65. Ум. Шовчи́нка.
Шо́кати, каю, єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. „Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!“ к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.
Шолвія, вії, ж. = Шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.
Шолгу́н, на, м. = Шовкунець = Токмачка. Вас. 161.
Шолові́я, вії, ж. = Шевлія. Вх. Пч. II. 36.
Шоломо́к, мка́, м. = Шеломок. НВолын. у.
Шоло́пати, паю, єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.
Шолуди́вець, вця, м. Паршивецъ. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Шолуди́вий, а, е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462.
Шолуди́вник, ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 131.
Шо́луді, дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.
Шолудя́й, дя́я, м. = Шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.
Шолуми́ння, ня, с. Стебли кукурузы.
Шолупа́йка, ки, ж. Шелуха, скорлупа.
Шолупи́на, ни, ж. = Шолупайка.
Шонтавий, а, е = Шанталавий. Вх. Зн. 82.
Шо́па, пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до шопи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. Убра́ти в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.
Шорну́ти, рну́, не́ш, гл. Толкнуть, ткнуть. Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила. Чуб. V. 1144.
Шорстки́й, а́, е́. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міус. окр. Шорстки́й пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. НВолын. у.
Шоста́к, ка́, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. Шостачо́к. МУЕ. I. 131.
Шоста́ка, ки, ж. Шестерка въ картахъ. Харьк.
Шостачо́к, чка, м. Ум. отъ шостак.
Шо́стий, а, е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить. Ном.
Шосто́к, тка́, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.
Шось, мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Шофта, шохта, ти, ж. См. Начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.
Шоцеви́ця, ці, ж. Чечевица. Ямпольск.у.
Шошо́н, на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.
Шпа́ґля, лі, ж. = Шпадля.
Шпаґлюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Шпадлювати.
Шпадер, дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Шпа́для, лі, ж. Лопаточка для шпадлевки.
Шпадлюва́ти, лю́ю, єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
Шпак, ка́, м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака́ вби́ти. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. Шпака́ удра́ти. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) Головка у винта. Кролев. у. Ум. Шпа́конько, шпа́ченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. Нп.
Шпакі́вня, ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. I. 74.
