дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. II. 200.
Кра́пля, лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Кра́пелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. I. 137.
Крапо́вий, а, е. Въ крапинкахъ. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче. МВ.
Крапча́стий и крапчи́стий, а, е = Краплистий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Крас, су, м. = Краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Краса́, си́, ж. 1) Красота. Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять — на ввесь світ славою. К. ЧР. 56. Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. Нп. Краси́ набіра́тися. Хорошѣть. Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась. Св. Л. 65. 2) Раст. Amarantus caudatus L. ЗЮЗО. I. 111. Ум. Кра́сонька. Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. Макс. Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася. Чуб. V. 6.
Кра́сень, ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Краси́вий, а, е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17.
Кра́сий, а, е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. Кра́са. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Краси́ло, ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Краси́ти, шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. I. 263. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428. 2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233. 3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125.
Красі́течний, а, е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Красі́течно, нар. 1) Очень красиво. 2) Очень хорошо. Квіт пахне красітечно. Вх. Лем. 428.
Красі́ти, сі́ю, єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Красі́тка, ки, ж. = Красотка. Желех.
Красітний, а, е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.
Кра́ска, ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батька не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Кра́сочка.
Красни́вечко, ка, с. Румяны? Твоя Мар'юхна хорошенька, без білого білечка біленька, без красного красивечка красненька. Чуб. IV. 70.
Кра́сний, а, е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. I. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Нп. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. Кра́сна ді́вка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575. Ум. Красне́нький, красне́сенький.
Кра́сно, нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. I. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. I. 33. Кра́сно, красне́нько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. Красне́нько, красне́сенько.
Красноголовець, вця, м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340.
Краснозі́рка, ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
