Бе́звини, вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Каменец. у.
Безви́нний, а, е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. I. 68.
Безви́нність, ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. I. 541.
Безви́нно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. I. 179.
Безви́ходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Безві́ддя, дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. I. 118.
Безві́дний, а, е. Безводный. Хиба росте папірус уз болото і рогоза в безвідній суші? К. Іов. 18. Побило мене в полі три недолі: перва доля безхлібна, друга доля безвідна. АД. I. 111.
Безвідхо́дний, а, е. Безотлучный.
Безвідхо́дно, нар. Безотлучно.
Бе́звік, ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Безві́кий, а, е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Безві́лля, ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Безві́льний, а, е. Угнетенный, лишенный свободы.
Безві́льно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Безві́р'я, р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Бе́звісти, нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Безві́стний, а, е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. I. 153.
Бе́звістно, нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Бе́звість, ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Чуб. III. 180. Забіг у безвісти. Фр. Пр. 37. Щезни, бідо, в безвісти. Фр. Пр. 51. Знай: пропаде безвістями вся журба. Млак. 55. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали. Млак. 121.
Безві́тря, ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. I. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Безві́чний, а, е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Безві́чно, нар. Вѣковѣчно.
Безвла́дний, а, е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Безвла́дність, ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Безво́дній, я, є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Безволо́сий, а, е. Безволосый.
Безвті́шний, а, е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. II. 197.
Безву́сий, а, е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Безву́хий, а, е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Безглу́здий, а, е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. I. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Безглу́здя, дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Безгоді́вля, лі, ж. Безкормица. Харьк.
Безголо́вий, а, е. 1) Не имѣющій головы. 2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам, то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Безголо́в'я, в'я, с. 1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки без-
